Снарядний голод та зношеність стволів. Армія РФ виснажується, до кінця року це позначиться на її артилерії та бронетехніці - The Insider
загиблими, за даними Генштабу ЗСУ), але й несе більш все відчутніші втрати в озброєннях і військовій техніці — близькі до критичних за деякими параметрами. Такого висновку дійшли журналісти розслідувального проекту The Insider.
Вони стверджують, що вже до кінця року Росія відчує суттєве скорочення артилерійських снарядів та справної бронетехніки, тоді як через санкції РФ не може продовжувати повноцінне промислове виробництво озброєнь та поповнювати їх запаси.
Відео дня НВ узагальнив головні факти з нової публікації The Insider, яка аналізує витрати ресурсів російської армії у п'яти категоріях.
Автори розслідування вважають, що уявлення про «величезні запаси артилерійського озброєння», які дісталися Росії від СРСР, не враховують їхнього реального стану на сьогодні. У таких оцінках The Insider вважає важливим враховувати низку факторів.
Обмеженість терміну використання окремих видів старих боєприпасів.
"Радянські снаряди для ствольної артилерії не могли зберігатися довго, і вже влітку 2002 року під час другої чеченської кампанії російська армія зіткнулася з дефіцитом артилерійських снарядів основних калібрів 122 мм і 152 мм", - нагадує The Insider.
Витрата частини арсеналу радянської артилерії в попередніх війнах РФ. Його «підточили» не лише чеченські війни та війна в Грузії, але й вісім попередніх років війни з Україною (з 2014 року), і навіть більшою мірою - кампанія в Сирії, зазначають розслідувачі.
Набагато вищі темпи витрат російських снарядів у поточній війні з Україною.
Так, під час двох чеченських воєн такі витрати були кратно нижчими, ніж зараз, коли в боях проти ЗСУ Росія витрачає до 40 000 - 60 000 снарядів усіх типів на добу (за високої інтенсивності бойових дій), і до 24 000 на добу — у періоди дуже умовного "затишшя".
Реальні темпи виробництва та відновлення снарядів для артилерії в РФ. Згідно з підрахунками The Insider, до кінця 2017 року Росія відновила 1,7 млн боєприпасів і ракет усіх типів (тобто близько 570 тисяч щорічно – починаючи з 2014-го, коли розпочалася така програма).
Далі, ґрунтуючи розрахунки на виторгу відповідних галузевих підприємств та холдингів РФ, розслідувачі оцінюють співвідношення ремонту та виробництва нових боєприпасів як 1:2. «Тобто на кожні 570 тисяч відновлених снарядів припадає до 1,14 млн нових.
Таким чином, загальний річний темп поповнення артилерійських арсеналів у 2010-х роках не перевищував 1,6-1,7 млн снарядів усіх типів [щороку]», - вважає The Insider.
Тоді як за пів року війни проти України Росія, ймовірно, вже витратила щонайменше 7 млн снарядів — без урахування втрат прифронтових складів внаслідок українських ударів.
"Іншими словами, за умови збереження інтенсивності війни на нинішньому рівні, Москва вже до кінця 2022 року зіткнеться зі справжнім снарядним голодом і з метою економії змушена буде скорочувати використання артилерії", - вважають розслідувачі. Проблема зношеності стволів.
Довговічнішими в цьому сенсі є реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), тоді як у нарізних артилерійських гарматах (як і в танкових гарматах) стволи зношуються набагато швидше.
Наприклад, стволи російських танків мають ресурс від 210 пострілів бронебійними підкаліберними снарядами до 840 пострілів осколково-фугасними та кумулятивними снарядами.
Водночас артилерійські нарізні стволи в залежності від калібру, типу снаряда та дальності пострілу, мають ресурс до 2000-3000 пострілів. При цьому в Росії існують проблеми з ефективністю польового обслуговування та ремонту артилерійських знарядь.
«До кінця 2022 року зношеність артилерії призведе до різкого зниження її ефективності . […] Виходить, що очікуваний снарядний голод має збігтися з наростанням дефіциту артилерійських гармат», — прогнозують автори розслідування.
Ще з 2014 року зв'язки оборонного комплексу РФ із країнами Заходу розпочали поступово "згортатися і рватися", а обладнання «зношувалося швидше, ніж оновлювалося (якщо взагалі зберігалася можливість його оновлення)».
Продуктивність праці держконцерну Технодинаміка, що об'єднав у собі підприємства оборонної галузі РФ, становить (за виторгом) близько 2,3 млн рублів на рік (менше ніж $32 000), "що приблизно в 9-10 разів нижче, ніж в американських виробників боєприпасів".
"Відрізані від поставок західного обладнання, запчастин і матеріалів та одночасно обмежені в людському капіталі та продуктивності праці, російські виробники артилерії та боєприпасів неминуче зіткнуться в найближчій перспективі не так зі стагнацією, як зі скороченням виробництва", - прогнозує The Insider.
Розслідувачі вважають, що якщо в 2022—2023 роках РФ ще зможе підтримувати набрані в попередні роки темпи виробництва військової техніки, то в наступні роки «неминучим є їх зниження». Йдеться про російську високоточну зброю, до якої належить кілька типів ракет, нагадує The Insider.
Це зокрема: Кожного з цих типів ракет в арсеналі Росії напередодні війни було по кілька сотень одиниць.
Про те, що РФ суттєво витрачала цей арсенал, свідчать такі фактори: Розслідувачі також припускають, що нинішні можливості РФ виробляти такі ракети поступаються темпам їхніх витрат в Україні.
Обсяги щорічного виробництва далекобійних крилатих та оперативно-тактичних балістичних ракет кожного типу вимірюються в середньому в кількості до 50 одиниць.
Морських ракет Калібр, авіаційних ракет Х-101, та крилатих ракет наземного базування 9М729 («які за великим рахунком є різновидами однієї й тієї ракети») РФ сумарно виробляє на рік трохи більше ніж 100 одиниць.
По крилатих ракетах Онікс це число трохи вище ⸺ 55 одиниць, а по ракетах Х-32, виробництво яких на заміну Х-22 почалося в 2018—2019 роках — навряд чи перевищує 20 одиниць.
"Загалом виходить, що обсяги виробництва російських високоточних ракет дальністю понад 300 км становлять 225 одиниць на рік", - підкреслюють розслідувачі, зазначаючи, що оцінка «може бути скоригована у міру надходження нових даних».
До них належать авіаційні крилаті ракети Х-35 та Х-59. Це простіші ракети, кількість яких в армії РФ «оцінити важко», визнають розслідувачі.
Також складно оцінити й обсяги їх виробництва, тому The Insider не береться оцінювати, як довго РФ ще зможе використовувати такі крилаті ракети з поточною інтенсивністю.
Основні її втрати припадають не тільки на знищення в бойових діях, а й на пошкодження від влучань снарядів, інші несправності, а також на вичерпання моторесурсу. Так, моторесурс основних російських бойових танків (Т-72 та Т-80 різних модифікацій) складає не більше 1000 годин.
Після цього їм необхідно змінювати або ремонтувати двигуни, а виробляють їх на імпортному устаткуванні, що вже є проблемою для РФ. Якщо вважати, що російські танки, БМП, БТР і БМД на війні працюють хоча б 2-3 години на добу, то з лютого 2022 вони відпрацювали 370-560 годин.
Тому левова частка російської бронетехніки — за умов збереження високої інтенсивності боїв — вже до кінця 2022 року має піти на ремонт (якщо її не буде знищено).
Потужності такого ремонту, як і виробництва нової техніки, у Росії обмежені: це приблизно 650 танків та бойових броньованих машин на рік (модернізованих чи вироблених), з них: The Insider нагадує, що на початку війни армія РФ мала близько 2000 модернізованих танків (з близько 3300 танків, що перебували у війську).
А з більш ніж 16 000 бойових броньованих машин усіх типів частка нових і модернізованих складала приблизно чверть.
Авіація залишається загрозливою силою армії РФ: сьогодні з урахуванням втрат та поломок Росія все ще здатна тримати біля кордонів України близько 400 бойових літаків різних типів та приблизно 360 гелікоптерів (хоча далеко не всі з них є при цьому ударними, пише The Insider).