Гензель та Гретель на Марсі. Марсоходи озброяться старою казкою вивчення Червоної планети
Вчені з Університету штату Аризона, США, натхненні відомою німецькою народною казкою "Гензель і Гретель", вирішили використати "технологію" розкидання "хлібних крихт" у печерах на Марсі, щоб краще їх вивчити.
Такі печери становлять інтерес як самі по собі, а також вони можуть стати потенційним місцем для обладнання осель для астронавтів, пише New Atlas. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал .
Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захоплюючі новини зі світу науки! Навіть на Землі дослідження печерних систем є дуже складним і ризикованим заходом. А якщо подібне дослідження проводиться на іншій планеті, то це ще більше ускладнює завдання.
Тому американські вчені вирішили створити нові марсоходи, які зможуть виконати точне картування печерних глибин з використанням, як їх назвали вчені, своєрідних "хлібних крихт".
Багатьом знайома казка про хлопчика Гензеля і дівчинку Гретель, які, щоб не заблукати в лісі, відзначали свій шлях справжніми крихтами хліба. Надихнувшись цією казковою історією, дослідники вирішили застосувати таку саму "технологію" для вивчення печерних систем на Марсі.
За словами Вольфганга Фінка з Університету штату Арізона, зараз його команда працює над створенням групи марсоходів для виконання завдань з картування печер на Червоній планеті.
По-перше, буде створено головний марсохід, усередині якого перебуватимуть декілька маленьких марсоходів. Цей "голова сімейства" повинен буде під'їхати до входу в печеру, скинути на поверхню своїх "дітей" і чекати їх біля входу.
Маленькі марсоходи вирушать у печерну систему в різних напрямках і проводитимуть вивчення всіх проходів печери. Усі отримані дані ці "малюки" передаватимуть за допомогою радіосигналів головному марсоходу.
Але через те, що радіосигнал може нормально не проходити через місцеву тверду породу, якраз і стануть у пригоді так звані "хлібні крихти". Таку назву отримали маленькі прилади бездротового зв'язку, які "печерні" марсоходи скидатимуть по дорозі через різні проміжки відстані.
Таким чином сигнал передаватиметься від одного приладу до іншого, а потім буде отриманий марсоходом біля входу в печеру. Де саме залишати ці "хлібні крихти" маленькі марсоходи вирішуватимуть самі, все залежатиме від того, наскільки сильним залишається сигнал.
За словами вчених, ці марсоходи зможуть передавати дані про своє місцезнаходження, фотографії місцевості, а також дані про більш глибоке сканування місцевих порід.
Коли головний марсохід отримає всю інформацію, його бортовий комп'ютер її опрацює і в результаті створить детальну карту печерної системи на Марсі.
За словами Фінка, ця інформація стане в пригоді не лише для подальших наукових досліджень Червоної планети, а й для того, щоб оцінити, які печери можна обладнати під оселі для астронавтів.
Науковці вважають, що такі підземні структури використовувати для життя колоністів буде простіше і дешевше, ніж будувати нові будівлі на поверхні планети. Що стосується маленьких марсоходів, які вивчатимуть печери на Марсі, то їхня доля, на жаль, сумна.
Вони не повернуться назад після передачі всієї інформації, а рухатимуться вперед, поки у них не закінчиться або заряд, або "хлібні крихти". Або їх зупинить непереборна перешкода.
Вчені вже створили діючі прототипи нових марсоходів разом із новою технологією зв'язку і зараз проводять їхнє випробування. Що стосується підземних структур, то, як вже писав Фокус, марсохід Zhurong зміг виявити деякі з них на Марсі.
Цими структурами виявились приховані кратери, а також поки що невідомі вченим підземні утворення. Також Фокус писав про те, наскільки небезпечною для життя та здоров'я людини є подорож на Червону планету та життя на ній.