Пішов Козак, прийшов Кирієнко: в оточенні Путіна з'явився новий "супергігант"
Йдеться про Сергія Кирієнка. Який курирує: Фактично, ми спостерігаємо унікальний для РФ процес, коли представник умовно "третього ешелону" російських еліт за 10 років увійшов (але поки що не закріпився) до числа "бояр" — найближчого оточення Путіна.
При цьому він активно використовував поперемінно партнерства з Ковальчуками, Грефом, Патрушевим, Чемезовим і навіть Сєчіним (чиї ініціативи щодо кадрового резерву він, до речі, і зарубав свого часу).
З усіма перерахованими, крім нафтового боса, зберіг рівні робочі стосунки. До чого це я? У РФ проходив єдиний день голосування — обирали губернаторів і Законодавчі збори в регіонах. У 2025 році кількість Суб'єктів Федерації, в яких відбулася зміна глави, рекордна — 21.
З них 17 пройшли через програми Кирієнка і його відбір.
Таким чином управлінець може поставити собі в заслугу те, що з 89 регіонів (рахуючи з окупованими областями України) вже в 76 стоять випускники його "шкіл" і ще в 4-х учасники інших програм — "час героїв" або фільтра "попрацюй на "нових територіях" — отримай посаду".
Цього року була завершена атака на двох "політичних важковаговиків", які представляли регіональні еліти. Колишній губернатор Ростовської області пішов на пенсію в РадФед, а багаторічний керівник Свердловської (де традиційно потужні місцеві клани) — в нікуди.
Їм на зміну прилетіли "пташенята Кирієнка" і вже були "обрані" — позбулися приставки в. о. перед посадою. Серед інших особливостей "дня голосування" 2025 року — горизонтальний дрейф.
З одного боку, у РФ стало традицією надсилати в регіони "парашутистів" — ставити губернатором людей, які часто раніше жодного разу не були у "своєму регіоні". У циклі 2024-25 парашутисти (вже від Кирієнка) перелітали між регіонами.
Тобто, маємо вже не тільки вертикальні, а й горизонтальні перестановки. Що, як мінімум, цікаво.
Скасування управління прикордонного співробітництва в адміністрації Путіна та управління з міжрегіональних і культурних зв'язків зі створенням на їхньому місці одного, нового — це переформатування під Кирієнка. Де, до речі, Козаку місця не було.
Можна говорити про появу нового "супергравця" в оточенні Путіна. Але в того є й слабкі місця. М'яка сила на пострадянському просторі — ласий, але небезпечний шматок.
Кирієнко ефективно вирішив проблему заміни еліт в Абхазії, значно гірше (але "в плюс" для РФ) спрацював у Грузії. З Молдовою буде складніше. Але навіть провал там він поки що може списати на "спадщину попередників".
Але 2026 рік — період, коли новому фавориту доведеться продемонструвати ефективність. Тим паче, що в проєкті бюджету РФ, незважаючи на скорочення багатьох напрямів, на програми, ЗМІ та АНО, пов'язані з Кирієнком, грошей підкинули вельми щедро.
Зокрема і за захищеними графами бюджету. А це означає що: Для України це небезпека. Але й сигнал до дії.
Адже при грамотній побудові інформаційної роботи за кожним із напрямів, а також робочої комунікації з сусідами, можна за кілька місяців вибудувати механізми реакції та протидії таким загрозам.
Ще раз підкреслю — не програми "боротьби з фейками", а механізм активної реакції. Тоді й 2026 рік пройде спокійно. І, дивись, один із досить розумних твоїх ворогів потрапить в опалу царя. А щодо Козака не хвилюйтеся — повернеться. Так, як контактер із західними елітами.
І тут міф про "миротворця-перемовника" є прекрасною легендою для початку нової кар'єри. Можливо повернеться і до переговорів на українському напрямку. І тоді доведеться згадувати як цей "миротворець" у рамках роботи ТКГ створював колосальні проблеми українській делегації.
І наскільки він справді був небезпечний. Але це вже тема для іншого тексту, коли сьогоднішній відставник проявиться в новій ролі. Джерело. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції.