"Українські месершміти": інженери показали надлегкі дрони, які використовують ЗСУ
Розробник Алекс Шмельов розповів про проект виданню dev. ua на виставці 3D-друку у Києві. Невеликі та надлегкі безпілотники призначені для розвідки під керуванням оператора на відстані до 15 км.
Інженери друкують деталі для "Українських месершмітів" із пластику "coPET" на 3D-принтері — всього п'ять частин, які потім склеюють одна з одною та покривають склокомпозитом для міцності. "Це такий самий пластик, як у плашках.
Дуже екологічно чистий, можна потім переробити", — пояснив Алекс Шмельов. Один корпус із пластику важить 600 г, а після покриття склокомпозитом – 800 г, ще 1 кг важить електроніка та 200 г – акумулятори. Злітна маса літака залежить від кількості "скла" і варіюється від 1,8 кг до 2 кг.
Розмах крил становить 1,6 м, апарат розганяється до 65 км/год і може проводити в польоті до 65 хв. Дрон оснащується бортовим комп'ютером, саморобним радіо, курсовою та нижньою камерами, польотним контролером.
Творці кажуть, що він має хорошу опірність засобам радіоелектронної боротьби завдяки зашифрованим сигналам та псевдовипадковій перебудові робочої частоти (ППРЧ), яка дозволяє перемикатися між частотами в діапазоні 5-6 ГГц та уникати "глушіння".
Відео передається тим же каналом, що і сигнали управління. Зараз команда намагається зробити полегшену модель дрона з вагою фюзеляжу в 650 г та злітною масою понад 3 кг. До нього можна буде прикріпити до 2 кг корисне навантаження.
Наразі безпілотники використовують для навчання військових у школі "Боривітер". Інженери надали їй два тренувальні літаки та пообіцяли передати ще вісім. Крім того, група з ЗСУ планує використовувати дрони в операції, деталі якої поки що не розголошуються.
Ще кілька підрозділів запросили такі БПЛА, але організація поки що не може забезпечити всіх замовників. На виставку волонтери привезли один із БПЛА, який витримав вісім бойових вильотів.
У двох з них дрон отримав значні пошкодження крила, проте, за словами Алекса Шмельова стверджує, дірку і тріщину дуже легко закласти, завдавши нового шару пластику та склокомпозиту. Водночас звичайні пластикові безпілотники можна відремонтувати лише один раз.
За словами Алекса Шмельова, за місяць інженерам вдається зібрати максимум шість комплексів. Принтери іноді виходять з ладу, але коли вони працюють справно, то тиждень друкують деталі для 4-х корпусів, а їх потрібно ще склеїти й оснастити електронними компонентами.
Перші версії коштували $3000, але після модифікацій вартість виробництва зросла до $5700 за комплекс, що складається з двох літальних апаратів, станції управління, обладнання для технічного обслуговування. З серпня 2022 року в ГО "Українські месершміти" працює 10 інженерів.
Вони намагалися працювати з принтерами Creality Ender-6, що друкує великі деталі, а також із Creality Ender-3, що підходить тільки для маленьких. У випадку з маленькими деталями виходить багато браку, тому їх інколи не вдається склеїти, а помилки стають помітними лише у процесі збирання.
На одному принтері можна надрукувати дрон за 96 годин, а за наявності 10 принтерів – за добу. Раніше ЗСУ показали, як працює український дрон "Кажан". Великий коптер піднімає боєприпаси вагою до 20 кг, щоб скидати на голови супротивників чи мінувати дороги.