Занадто дорого для Путіна: нова стратегія України надміру боляче б'є по РФ
Росія виявилася залежною від нової воєнної стратегії українського командування, причому це стосується насамперед РФ загалом, а не її військ на лінії фронту. Про це пише оглядач Оуен Метьюз у британському The Spectator.
Метьюз підкреслює, що Росія реально зазнає високоточних ударів по життєво важливій інфраструктурі, від якої залежить не черговий метр завойованої землі, а майбутнє її економіки та загалом життя.
Він згадує атаку українських БПЛА на нафтопереробний завод і нафтовий термінал в Усть-Лазі Ленінградської області як яскравий приклад асиметричної війни, в якій Україна успішна.
"Це також може стати ключем до того, що війна стане занадто дорогою і болючою для Путіна", — наголошує Метьюз. І додає, що стратегія нанесення ударів по Росії там, де їй найболючіше, може стати революційною і переможною.
Оглядач The Spectator розповідає, як на відстані понад 1200 кілометрів Україна позбавила РФ можливості частково виробляти й експортувати нафту, авіагас і газойль, а також експортувати скраплений природний газ.
Метьюз задається питанням, скільки тижнів або місяців може минути, поки ці структури зможуть повернутися до нормальних виробничих потужностей, невідомо. І це тільки один із прикладів успішних операцій ЗСУ, зауважує Метьюз.
"По суті, ці дрони українського виробництва виявилися успішнішими в забезпеченні дотримання жорстких санкцій щодо торгівлі вуглеводнями в Росії, ніж усі невдалі спроби Заходу обмежити ціни і запровадити ембарго на російський експорт", — підкреслює оглядач.
Водночас це та галузь російської економіки, на яку робить стратегічну ставку президент Володимир Путін — за час війни вона принесла Москві більше доходів, ніж до лютого 2022 року, попри поглинання близько 40% державного бюджету у воєнних цілях.
Факторами підвищення прибутковості оглядач видання називає напруженість на Близькому Сході, фактичне руйнування хуситами транспортного маршруту в Червоному морі, підтримку Китаєм та Індією нелегального потоку російської нафти завдяки танкерному флоту Греції тощо.
Як зазначає Метьюз, паливна інфраструктура РФ — це безліч цільових об'єктів із легкозаймистим продуктом, які, на його думку, добре відомі.
Крім того, продовжує Оуен Метьюз, поки що єдиним наземним каналом транспортування тисячі тонн нафти залишилися Транссибірська і Байкало-Амурська залізничні гілки.
Новоросійський нафтовий термінал тепер знаходиться всього за трохи більше 200 кілометрів від контрольованої Україною території.
Водночас, як уже говорив оглядач The Spectator, удар в Усть-Лузі — далеко не перший і, безумовно, не останній, хоча на сьогодні він виявився найруйнівнішим з економічної точки зору.
"Дійсно, за останні два тижні Україна знищила два дорогі літаки-розвідники в Смоленську й Орлі, підірвала завод із виробництва вибухового палива в Тамбові, завдала удару по військовому заводу з виробництва ракет "Панцир" у Тулі та спричинила масову пожежу на нафтосховищі в Брянській області", — перелічує Метьюз.
Він повідомляє, що це знищило понад 3100 тонн російської нафти. Крім того, українська авіація, на думку оглядача, випустивши британські крилаті ракети Storm Shadow, знищила великий російський десантний корабель "Новочеркаськ" у Криму.
"Одночасно Росія продовжувала бомбардувати явно випадкові цілі в центрі Києва, Харкова та Одеси масованими безпілотниками-смертниками "шахед" іранського виробництва і крилатими ракетами", — підкреслює оглядач.
Як зауважує The Spectator, це реально інноваційна війна XXI століття, в якій беруть участь системи радіоелектронної боротьби і протиповітряної оборони, які конкурують.
"У той момент, коли одна сторона розробляє нову технологію або тактику, інша намагається заблокувати або вивести її з ладу", — уточнює оглядач. Метьюз зауважує, що в Росії, як і раніше, існує велика промислова галузь — військова електроніка.
Підтвердженням цього є ситуація в південній частині Балтійського моря, коли всі кораблі та літаки втратили супутникову навігацію GPS на 6 годин, оскільки Росія випробовувала новий потужний пристрій для придушення сигналів. Однак і тут у РФ є хворе місце, підкреслює оглядач.
"У Росії є одна структурна вразливість, якої немає в України: її широта і розосереджена інфраструктура, які не дозволяють захистити кожен трубопровід, завод і міст.
В України ж є ще одна перевага: складна індустрія дронів, організована приватними компаніями і підтримувана високоефективною системою державного фінансування", — пояснює Метьюз.
І додає, що Росія здебільшого використовує FPV-дрони на полі бою або іранські БПЛА для обстрілу мирного населення. Однак атака українських стратегічних безпілотників знаменує собою, на думку оглядача The Spectator, серйозну ескалацію у сфері бойових дій.
При цьому оглядач погоджується із заступницею міністра з питань стратегічних галузей України Ганною Гвоздяр, яка назвала українські БПЛА найкращими у світі. "Розвиток дронів іде швидкими темпами.
Однак існує велика різниця між бюджетами росіян і українців, тому для успіху нам потрібні інновації та технології. Ось у чому ми дійсно сильні", — наводить The Spectator слова заступника міністра.
Однак, на думку Метьюз, Україні слід думати і про довгострокову безпеку, оскільки після війни вона повинна буде оперативно реагувати на будь-яку російську агресію.
Він наводить слова голови комітету з оборони та безпеки Верховної Ради, полковника Романа Костенка, який зауважує, що вирішальне значення матимуть ракети та БПЛА великої дальності, які зможуть ефективно діяти проти російської оборонної промисловості.
"Нам потрібна зброя стримування проти Росії. Вони повинні знати, що ми зможемо відповісти руйнівним чином. . . Це буде відповідь України на їхню ядерну зброю", — наголошує Костенко, слова якого наводить видання.
Метьюз упевнений, що Україна зможе повністю звільнитися від її нинішньої залежності від західної зброї, що дасть їй змогу мати незалежний потенціал озброєння стратегічного стримування, яке забезпечить їй безпеку.
"Адже саме пара протикорабельних ракет Р-360 "Нептун" українського виробництва (ймовірно, доповнених авіонікою американського виробництва) знищила російський крейсер "Москва" у квітні 2022 року", — підсумовує Оуен Метьюз.
Нагадаємо, Фокус писав про сім уроків війни від секретаря РНБО Олексія Данилова, коли ЗСУ закладають теорії та практики ведення війни нового типу. Крім того, у російському місті Орел 9 січня дрони втретє атакували паливно-енергетичний комплекс.
Раніше в об'єкт потрапляли 16 листопада 2022 року та 17 вересня 2023-го. Два потужні вибухи вночі 25 січня чули в Туапсе, це місто в Краснодарському краї і великий порт на узбережжі Чорного моря.