"Якщо виживуть": молодь вступає до лав ЗСУ, аби після року служби виїхати з країни, — нардеп

Поширити: Народний депутат Роман Костенко розповів, що чимало 19–20-річних українців погоджуються на службу за короткостроковими "молодіжними" контрактами, де передбачено можливість виїзду за кордон після року служби.

За його словами, частина молоді йде на фронт із думкою "відслужити рік і поїхати, якщо виживуть".

За інформацією, озвученою в ефірі програми "Свобода Live", Костенко підкреслив, що конституційний обов’язок захисту держави є ключовим і що бюджет наразі спрямовується переважно на оборонні потреби.

Нардеп розповів про випадки, коли 19–20-річні підписували контракти формату "18–24", де, окрім річної служби та зарплати, був пункт про можливість виїзду після відслуженого року — мотив, який спонукав молодь укладати такі угоди.

Він зазначив, що такі умови могли стати фактором, через який частина молоді поїхала "відслужити рік і поїхати за кордон, якщо виживуть". "Мої побратими зараз на півдні воюють, і серед них є хлопці по 19–20 років.

Багатьох із них змотивували контракти на рік, де, окрім зарплати, була прописана можливість виїзду за кордон. Вони чесно пішли служити, відвоювати рік і потім, можливо, поїхати — якщо виживуть. Але зараз питання не в тому, хто кому що винен, а в тому, як зберегти державу.

Бо захист країни — це обов’язок кожного", — наголосив Костенко.

Костенко також вказав на проблему одночасного навантаження на економіку та мобілізацію: частина кадрів, які могли б працювати в економіці й поповнювати бюджет, виїхала, що, на його думку, послаблює ресурси держави для фінансування оборони.

Він наголосив, що повернення та мотивація людей мають вирішуватися не в ефірах, а шляхом системного аналізу й створення державних механізмів (згадавши про ліквідоване "Міністерство єдності"), які б стимулювали повернення українців і їхню участь у розбудові країни.

На зауваження журналістки про випадки вивезення 17-річних юнаків Костенко відповів, що такі питання слід ретельно опрацьовувати юридично та організаційно, а не лише обговорювати в ефірі.

Він повторив, що не прагне "засунути всіх в окопи", проте вважає важливим, щоб молоді люди розуміли ціну війни й були залучені до захисту країни "на різних фронтах".

Костенко також визнав політичний складник окремих рішень влади, які, на його думку, могли мати політичний, а не лише оборонний ефект. "Я не хочу, щоб усіх одразу відправляли в окопи.

Але ті, кому зараз 18–20 років, мають знати, якою ціною дається мир і що таке Російська Федерація. Під час війни не потрібно їхати за кордон — потрібно стояти за цю країну. І робити це можна по-різному: на фронті, в економіці, в освіті.

Це спільна боротьба", — підкреслив народний депутат. У своєму виступі Костенко також навів дані про зростання виїздів українців за кордон, зокрема до Польщі, й розкритикував відсутність належної статистики з боку українських прикордонних служб.

За його словами, держава має точно фіксувати ці процеси, адже відтік людей безпосередньо впливає на мобілізаційний і економічний потенціал України.

Раніше Костенко заявляв, що дозвіл на виїзд за кордон чоловіків 18-22 років посилює проблеми з економікою та мобілізацією в Україні. За його словами, молоді люди повинні готуватися служити в армії чи працювати на українську економіку.