"Села-привиди" Харківської області: як живуть люди після російської окупації (відео)
У селі Мала Комишуваха, що в Ізюмському районі Харківської області, за 2 роки війни кількість жителів скоротилася вп'ятеро. Пов'язано це з піврічною окупацією, а також постійними атаками росіян.
У сюжеті "Суспільне Харків" показали, як живуть там ті люди, які прийняли рішення не виїжджати. Галина Івлєва 60 років мирно жила в цьому населеному пункті Харківської області.
Восени 2022 року, коли село було звільнене українськими військами від російської окупації, вони з чоловіком Олександром повернулися додому з евакуації, проте тепер вимушені жити в гаражі, адже це фактично все, що вціліло разом із погребом.
У березні 2022 року вони вирішили виїхати, адже противник зруйнував ударом стіну в їхньому будинку. Усі півроку Галина мріяла повернутися швидше в Малу Комишуваху, адже це її Батьківщина. "Півроку були не вдома, півроку плакали. Спочатку дійшли під Барвінкове в село Рідне.
Місяць ми там були, а коли там почалися обстріли, тоді поїхали на Дніпропетровщину — у чоловіка тітка там", — каже місцева жителька. Будинок Галини та Олександра побитий обстрілами. Виявилося, що в них на подвір'ї під час окупації жили російські загарбники.
На території стояла важка техніка, а навколо валялося сміття, як можна побачити на фотографіях. Сім'я вирішила закласти зруйновану стіну в будинку ящиками з-під ворожих боєприпасів. Наразі з ними разом живуть 19 котів і собака.
Частина з них жили з парою ще до початку бойових дій, а решта були змушені шукати нову домівку, адже їхні господарі виїхали або померли.
Загалом Малокамишуваський округ налічував 9 сіл, однак після початку великої війни вони почали перетворюватися на "привидів", як розповів у коментарі журналістам староста Юрій Третьяков.
Там повністю відсутні комунікації, знищено інфраструктуру, а від будинків залишилися самі руїни. Якщо до бойових дій у населених пунктах проживали близько 1000 жителів, то зараз їх у п'ять разів менше — 182. "Є село, де взагалі жодного жителя — це село Копанки.
У Семенівці проживає дві людини, у Шпаківці — дві. Бражківка і Сулигівка — до шести осіб. Тобто, три-чотири села, де ще жевріє якесь життя. Усі інші села зруйновані десь на 90%, тому люди не повертаються", — розповів Юрій Третьяков.
У селі Мала Комишуваха, звідки родом Галина та Олександр, також мешкали 140 осіб, але тепер їх лише 15. Там був фельдшерський пункт, з якого бійці ЗС РФ зробили туалет. Крім того, розбиті школи, клуб, магазини. Тобто нічого не залишилося.
Про перспективи староста округу говорить мало, проте сподівається, що цього року вдасться повернути в населені пункти електрику. Юрій Третьяков ділиться, що різні благодійні організації продовжують допомагати продуктами жителям, які залишилися.
Привозять воду і хліб приблизно раз на тиждень. Гуманітарну допомогу отримують раз на місяць. Відповідно, з продуктами все налагоджено, а вода з колодязя. Допомагають волонтери також ставити вікна в будинках місцевих жителів, а також дровами.
При цьому Олександр зізнається, що їх не зовсім вистачає, тому доводиться ходити до лісу тими місцями, де сапери вже пройшлися. Окремо місцевий мешканець поділився, що вони з Галиною отримують мінімальну пенсію і намагаються на всьому економити, щоб вижити.
Наразі всі кошти відкладаються на те, щоб відновити будинок. "Сподіваємося на допомогу волонтерів, бо будівництво — це дуже дорого. Ми купили вживану цеглу. У нас проблема — піску немає. Але кажуть, що будівельники їздять з усім своїм, із сумішами", — продовжив Олександр.
Попри складний стан справ, як каже пані Галина, виїжджати з села вони не збираються, адже починати все з чистого аркуша вже нібито пізно. Від Малої Комишувахи до фронту всього кілька десятків кілометрів.
Нагадаємо, 11 квітня повідомлялося, що з трьох районів Харківської області примусово евакуюють сім'ї, про що заявили в обласній військовій адміністрації. Загалом, за інформацією влади, вони нарахували 182 сім'ї, які будуть змушені виїхати заради безпеки дітей.