Удари ЗСУ по НПЗ Росії не змінюють хід війни, але завдають Кремлю помітного тиску, – NYT
За оцінками журналістів The New York Times, кампанія дронів поєднує тактичний ефект із психологічним тиском на Кремль і слугує повідомленням для міжнародних партнерів про рішучість Києва.
За інформацією видання, українські підрозділи навчилися посилати вглиб російської території безпілотники з великою дальністю польоту, націлені саме на переробні потужності нафти.
Ідея — не лише зламати логістику, а й створити економічний і політичний тиск на владу в Москві, поки сухопутні успіхи обмежені.
У полях далеко від фронту бійці готують апарати з розмахом крил до семи метрів і бойовими навантаженнями до 50 кг; перевірки та пуски найчастіше відбуваються вночі.
Командир підрозділу, відомий під позивним "Каспер", прямо каже, що після нічної операції вранці з’являються повідомлення про пожежі на заводах — це саме той вид впливу, до якого прагне команда.
З серпня опорні групи практично щодня виводять у небо далекі дрони з тим, щоб уразити критичні об’єкти переробної інфраструктури Росії.
Мета операцій — завдати шкоди, якої санкції та інші міжнародні заходи поки не дали: зупиняти й виводити з ладу виробничі лінії, що безпосередньо впливають на доступність бензину та дизелю для населення.
Президент Володимир Зеленський прямо назвав пожежі на НПЗ "швидкою санкцією", підкресливши, що такі удари дають миттєвий ефект на внутрішньому ринку палива в Росії.
Журналісти NYT отримали рідкісний доступ до одного з батальйонів далекобійних дронів, але з міркувань безпеки їх не допустили розкривати точні координати, кількість апаратів чи обсяг особового складу.
Хоча аналітики не називають цю кампанію "кардинальною", вони вказують на помітний побутовий та економічний ефект.
За підрахунками Wood Mackenzie, до останнього періоду Україна вивела з ладу або пошкодила обладнання, еквівалентне майже 1,5 млн барелів переробки на добу — близько 20% російських потужностей у переробці.
Ці пошкодження вже спричинили дефіцит бензину у ряді регіонів і штучно пришвидшили зростання цін — приблизно на 40% від початку року.
У відповідь автозаправки вводять ліміти продажу (до п’яти галонів на машину), а в окремих місцях продаж бензину тимчасово призупинено; російські ЗМІ фіксують черги на АЗС і повідомлення про відсутність бензину в Криму.
Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України — від електростанцій до ліній передач — мала на меті тиск на цивільне життя всередині країни; українська ж відповідь намагається уникати безладних руйнувань цивільної інфраструктури в Росії і фокусується на об’єктах, що безпосередньо пов’язані з фінансуванням війни та побутовими ресурсами.
Ця відбіркова тактика також використовується, щоб зберегти моральну легітимність у західних столицях і зменшити ризик ескалації.
Економіст Владислав Іноземцев звертає увагу на технічну вразливість НПЗ: через наявність легкозаймистих речовин навіть один успішний удар може спричинити тривалі пожежі, а відновлення складного технологічного обладнання ускладнюється через санкційні бар’єри на імпорт запчастин і комплектуючих зі США та ЄС.
На практиці це означає, що ремонт НПЗ може затягуватися набагато довше, ніж відновлення поодиноких військових об’єктів.
Водночас українська програма озброєння безпілотниками за останні роки значно розширилася: від невеликих ударних апаратів на полі бою до систем, здатних долати сотні кілометрів углиб території противника.
Команда "Каспера" сама перейшла від використання імпортних моделей у 2022 році до застосування власних модифікацій; нинішній арсенал включає серійні зразки, розроблені в Україні після початку повномасштабного вторгнення.
Підрозділ, який спочатку складався з близько 40 осіб і десяти машин, тепер переріс у полк — українські військові оцінюють його потенційну чисельність у межах звичного полкового штату (до ~2000 осіб).
Проблемою для масштабування залишається не стільки виробнича здатність, скільки фінансування: заводи та майстерні можуть виготовляти більше апаратів, але потрібні значні інвестиції, аби прискорити виробництво на сотні чи тисячі одиниць.
Нагадаємо, що 12 жовтня ЗСУ вдарили по Смоленському авіазаводу стратегічною зброєю. Зокрема, місцеві жителі та очевидці зафіксували підйом димного стовпа в районі аеродрому.