Без Балтики та Чорного моря. Як НАТО обмежує вплив російського флоту
Фокус дізнавався якими є співвідношення сил в басейні Чорного моря та перспективи посунути Росію Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав перетворити Чорне море на "море НАТО".
Він нагадав, що обережність Альянсу у 2008 році не надати Україні та Грузії План дій щодо членства, дуже швидко обернулася воєнною агресією Росії проти обох країн.
"Коли рухома страхом обережність зачинила двері НАТО для України та Грузії у 2008 році, РФ швидко відповіла, атакувавши обидві країни. РФ ставала маніяком, але деякі лідери вирішили тоді, що найкраща стратегія, щоб маніяк залишався щасливим.
Що передбачає і те, щоб залишити його потенційних жертв беззбройними", — сказав Кулеба на Першій Чорноморській конференції з безпеки Міжнародної Кримської платформи в Бухаресті 23 квітня.
Міністр також зазначив, що підтримує інтеграцію систем протиповітряної та протиракетної оборони України з системами союзників.
Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане відзначив, що Чорноморський регіон знаходиться у центрі протистояння між глобальними силами, має ключове значення для регіональної безпеки й саме тому має стратегічну вагу для всієї системи євроатлантичної безпеки.
"Чорноморський регіон був об’єктом військового нарощування Росії вже більше двох десятків років. Незаконна анексія Криму у 2014 році та захоплення частини Донбасу були лише початком.
Але ці події мали вплив також на Західні Балкани, на наших друзів в Боснії і Герцеговині, у Грузії і в Молдові.
Безвідповідальна та ворожа поведінка Росії у ширшому Чорноморському регіоні глибоко вражає безпеку усього Альянсу", — заявив заступник генерального секретаря НАТО.
Натомість заявив міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що країна просуватиме в межах Альянсу створення постійного флоту в морі.
Експерт Центру глобалістики Стратегія ХХІ Павло Лакійчук пояснює, що під морем НАТО розуміється створення таких умов, за яких Росія була б обмежена в можливості геополітичного тиску в регіоні.
"До 2023 року Фінська затока і Балтійська море частково теж були таким собі "російським озером", де Росія намагалася диктувати умови.
НАТО більш серйозно відносилося до своєї безпеки в балтійському регіоні, підтримуючи держави-члени Альянсу, прибалтійські держави, Польщу в тому числі і тримаючи при цьому ключ від балтійських проток в своїх руках.
Після вступу Фінляндії в НАТО росіян там заперли і загроза від них значно скоротилася", — говорить він Фокусу.
Не дивлячись на те, що в Чорному морі присутні одразу три країни-члени НАТО — Румунія, Туреччина та Болгарія, в Альянсу досі немає офіційної стратегії щодо Чорноморського регіону.
Відверто, Альянс ніколи не демонстрував зацікавленість в стратегічному значені чорноморського басейну.
Лише в Стратегічній Концепції НАТО 2030 – документі, що було схвалено на Мадридському саміті в липні 2022 року, вперше згадано про інтерес до регіону з огляду на євроатлантичну безпеку.
Відзначимо, в попередній десятилітній стратегічній концепції в Альянсі наполягали на розвитку відносин з Росією, Середземноморському діалозі та діалозі з країнами Балкан, Близьким Сходом, Україною та Грузією. Чорне море не згадувалося.
"На Чорному морі НАТО розширялось значно обережніше і навіть вступ Болгарії та Румунії до Північноатлантичного альянсу не призвів до балансу сил в регіоні. Фактично НАТО визначило свої кордони по узбережжю причорноморських держав.
Це була велика помилка, яку зрозуміли більше ніж через 15 років. І от тільки зараз намагаються якось вирівняти цю ситуацію. Не вийшло партнерства заради миру з Росією", — говорить Лакійчук. Серед чорноморських країн-членів Альянсу найбільш потужним флотом володіє Туреччина.
На озброєнні ВМС Туреччини 66 кораблів та 14 підводних човнів. Окремо варто відзначити новітні корвети "Хейбеліада", що мають на борту пускові установки з ракетами класу "Гарпун". Крім того, країна проводить програму модернізації та переозброєння флоту.
Румунія має три фрегати, чотири кораблі класу корвет та ракетні катери ще радянських проєктів. Плавсклад ВМС Болгарія складають застарілі радянські ракетні катери та три фрегати, що колись належали бельгійському флоту.
Кораблі інших країн НАТО обмежені у перебуванні в Чорному морі конвенцією Монтре 1936 року. Документ встановлює перебування в Чорному морі військових кораблів та катерів нечорноморських держав терміном не більше 21 діб.
Крім того, конвенція надає право перекривати протоки Босфор і Дарданелли для військових кораблів у випадку війни чи воєнної загрози.
Чорноморський флот Російської Федерації попри втрату флагмана — ракетного крейсера "Москва", досі має потужний склад до якого входять ракетні кораблі та катери, десантні кораблі, а також підводні човни, що здатні нести ракетне озброєння.
Павло Лакійчук стверджує, що майбутнє системи безпеки в Чорному морі все ж таки залежить від результатів російсько-української війни. Якщо Росію загнати в кут, то від неї можна вимагати демілітаризації в чорноморському регіоні.
Тоді не буде потреби утримування потужних військово-морських формувань в цьому, за великим рахунком, глухому куті Європи.
Якщо ж Росія залишиться в Чорному морі, як агресивний гравець, то єдиний вихід – озброюватись так, щоб російським кораблям було страшно вийти зі своїх портів в Чорне море. "Тож для того, щоб зробити з російського озера море НАТО є два шляхи.
Перший – посилення впливу Північноатлантичного Альянсу, як міжнародної організації і її держав-членів, в чорноморському регіоні. В першу чергу посилення їх в безпековому плані. Другий – розширення членства, за рахунок Молдови, України, можливо, Грузії.
Якщо Росія залишиться одна, коли українське море буде звільнено, то буде легше загнати ведмедя. Особисто моя думка, що після закінчення війни та поразки Росії, треба правильно розглядати питання демілітаризації чорноморського регіону.
Занадто він маленький і вибухонебезпечний", — говорить експерт. Він нагадує, що Росія, як правонаступниця СРСР, давно намагається перетворити Чорне море на своє "російське озеро".
Це стара російська традиція — називати Чорне море російським озером, ще від тих часів, коли Російська імперія марила про захоплення Константинополя і своє панування в Чорноморському регіоні.
Навіть зараз Росія продовжує використовувати Чорне море, як своє власне, агресивно демонструючи наміри щодо захисту анексованого кримського півострова. 14 березня 2023 року, стало відомо про збиття американського багатоцільового безпілотника MQ-9 Reaper над Чорним морем.
Інцидент стався у міжнародних водах за участі російських винищувачів Су-27. В результаті чого, дрон впав та затонув.
Відомо, що один з винищувачів, навмисно скинув паливо перед американським безпілотником, своєю чергою інший – здійснив маневр, в результаті якого пошкодив пропелер.