Танк Leopard 1. На що ще здатний перший німецький ОБТ у боях проти Збройних сил РФ
У лютому поточного року уряд ФРН схвалив постачання в Україну танків старого покоління Leopard 1.
Може скластися враження, що техніка, яка розроблялася понад півстоліття тому, мало на що здатна в умовах сучасного бою, однак слід взяти до уваги те, що Україна отримає танки останньої модифікованої версії Leopard 1 А5.
Фокус простежив розвиток лінійки перших німецьких "Леопардів" і з'ясував, чи може він бути небезпечним на полях битв проти російських збройних сил.
У далекому 1950-му році керівництво Бундесверу усвідомило, що в умовах Холодної війни збройні сили ФРН мають потребу в сучасному танку, який міг би конкурувати з новітніми радянськими розробками.
Таким чином у 1956 році було ухвалено рішення розпочинати конструювання нового танка, який у німецьких документах отримав ім'я Standard-Panzer, тобто "стандартний танк".
Спочатку над проєктом працювали інженери з Німеччини та Франції, але 1963 року французька сторона припинила брати участь у проєкті та зосередилася на своєму АМХ-30, тому фахівці з Porsche продовжили власний проєкт Leopard.
Ідея проєкту полягала в тому, щоб поєднати в машині бойову міць, гідний захист і рухливість, тому концепція більше відповідала середньому танку. Перші зразки хоч і мали пристойну гармату і хорошу рухливість, але бронювання залишало бажати кращого.
Втім, цей недолік у майбутньому усунули.
У 1963 році відбулися випробування першого прототипу Kampfpanzer Leopard, після чого німецька компанія Krauss-Maffei в Мюнхені отримала замовлення на перші півтори тисячі машин, яке було виконано за два роки, і Бундесвер отримав на озброєння перший "Леопард" у вересні 1965 року.
Загалом було випущено понад 6 000 машин, з них 4 744 основні бойові танки (ОБТ) і 1 741 спеціальні машини різних модифікацій. Згодом модернізацією танків займалася спільна група з Німеччини, Данії, Норвегії, Італії, Бельгії та Нідерландів у рамках програми НАТО.
Танки Leopard були створені за класичним компонуванням — у передній частині розташоване місце механіка-водія, бойове відділення знаходилося в середній частині, двигун і трансмісію помістили в корму.
Загальна інформація: Танк був оснащений десятициліндровим V-подібним дизельним двигуном MTU Friedrichshafen MB 838 CaM 500 об'ємом 37,4 літра, який мав потужність у 830 к. с. При бойовій масі танка близько 40 тонн двигун забезпечував питому потужність близько 18-21 к. с. на тонну ваги.
При цьому трансмісія являла собою однореакторну комплексну гідропередачу, а механізм повороту мав можливість автоматичного перемикання. Ходова частина танка оснащувалася сімома опорними та чотирма підтримувальними катками на борт.
Металеві гусениці мали прогумовані бігові доріжки всередині і знімні гумові підкладки на зовнішній стороні. Загальна інформація: Вогневу міць першого "Леопарда" забезпечувала 105-мм нарізна гармата від британців Royal Ordnance L7A3, яку виробляли у ФРН за ліцензією.
Причому гармата L7A3 була однією з перших у світі, яка отримала захисний кожух, що забезпечує точність і купчастість вогню в складних погодних умовах.
Боєкомплект танка складався з 60 снарядів різних типів: бронебійних підкаліберних, бронебійно-фугасних, кумулятивних і осколкових.
Що стосується прицілів, то в модифікаціях Leopard 1A3 застосовували приціл TRP-2A, а в 1983 році вже в модифікації A5 для навідника і командира встановили приціл EMES-18 (створений на основі EMES-15 для танків Leopard 2), який пізніше оснастили лазерним далекоміром і тепловізором Carl Zeiss.
Дані з прицілів передавали в балістичний обчислювач, після чого наведення гармати піддавалося коригуванню. На випадок пошкодження прицілу екіпаж мав запасний телескопічний приціл FERO-Z12.
Німецькі інженери передбачили нюанс під час стрільби в нічний час, тож оснастили приціли шторкою, що автоматично зачинялася під час пострілу, аби спалах не засліплював навідника.
Крім основної гармати на Leopard 1 було встановлено один спарений 7,62-мм кулемет MG3, інший кулемет розміщувався на башті як зенітне озброєння. Загалом БК кулеметів налічував 5 200 патронів.
Загальна інформація: Інженери тих років вважали, що важка броня на танку неефективна проти кумулятивних снарядів і протитанкових ракет, що стрімко розвивалися, тому акцент потрібно зробити на вогневій потужності та мобільності машини, а не на захисті.
Таким чином верхня лобова деталь перших "Леопардів" складалася з броньових панелей і мала товщину в 70 мм. Водночас борти танка мали товщину лише 35 мм, але прикривалися при цьому протикумулятивними фальшбортами з обгумованої сталі товщиною близько сантиметра.
Башта також не могла похвалитися міцним захистом — її лоб і борти мали товщину в 60 мм, а корма і дах — 50 і 10 мм відповідно. Варіант 1A5 став першим танкам у серії, на який можна встановити додатковий модульний бронезахист.
Однак варто врахувати, що хоча броня танка встановлена під хорошими раціональними кутами нахилу, але може протистояти в лобовій проєкції бронебійним снарядам калібру до 100 мм при дистанції понад 1000 м.
Загальна інформація: Згодом постало питання про вдосконалення німецького ОБТ. З метою модернізації Leopard фахівці Porsche окреслили її ключові аспекти.
В остаточному звіті інженерів було зазначено такі пункти: Згодом ці ідеї були реалізовані в модифікації танка Leopard 1А4, який надійшов на озброєння у 1974 році.
А у 1986 році з'явилася остання модифікація танка з маркуванням А5, і саме Leopard 1А5 було поставлено для потреб Збройних сил України.
29 квітня 1994 року данські танкісти вийшли до села Сарачі за 8 км від міста Тузла, де боснійські серби вели мінометний вогонь по колоні техніки миротворців.
Танки відкрили вогонь по позиціях бойовиків, при цьому джерела пишуть, що було зроблено 72 постріли: 44 фугасних, 19 фосфорних та 19 бронебійних снарядів. В результаті було підбито три танки Т-55 боснійських сербів, сховище з боєприпасами та кілька бункерів.
Німеччина надала Україні останню модифікацію танка Leopard 1А5, який дуже відрізняється від перших зразків ОБТ.
Сучасні "Леопарди" мають міцнішу броню і деякі внутрішні модулі, які повністю відповідають стандартам НАТО – А5 мають нову систему стабілізації зброї, цифрові радіостанції, вдосконалений автономний приціл для командира та навідника, комп'ютеризована СУВ та нова прицільна система для наведення.
Разом із застосуванням сучасних боєприпасів танк Leopard 1А5 вже не виглядає як ветеран, який не зможе нічого показати на сучасному полі бою. Звичайно ж що стосується протистояння з російськими танками Т-72, то 105-мм гармата не настільки ефективна проти його броні.
Крім того, танк дуже вразливий до влучень сучасного протитанкового озброєння, починаючи від ПТРК "Конкурс" і закінчуючи "Корнетом-Д", які перебувають на озброєнні ЗС РФ.