Сумнівна модернізація: російський Ту-160М2 має намір "прикрити свій зад" (фото)

Як варіант, російський бомбардувальник може обзавестися хвостовим радаром і новітніми ракетами класу "повітря-повітря" Р-74М. Однак практична реалізація такого рішення викликає питання.

Російські пропагандисти повідомили про модернізацію стратегічного бомбардувальника Ту-160М2 в плані його захисних можливостей.

Йдеться про захист задньої півсфери завдяки встановленню радіолокаційної станції заднього огляду та оснащенню "новими ракетами" класу "повітря-повітря". Однак, як зазначили оглядачі Bulgarian Military, деякі експерти скептично ставляться до заявлених поліпшень.

Російські джерела стверджують, що Ту-160М2 нової побудови "став першим у світі стратегічним бомбардувальником-ракетоносцем, який може вражати повітряні цілі в задній півсфері".

Крім установки хвостового радара для виявлення повітряних загроз з тилу, літак нібито оснащений новим класом ракет "повітря-повітря", здатних вражати цілі як у прямому, так і в зворотному напрямках.

І хоча про які саме ракети йдеться достеменно невідомо, експерти припустили, що Ту-160М2 запускатиме ракети за ходом руху, тобто вперед, після чого боєприпас має зорієнтуватися в польоті та ліквідувати загрозу.

Таке рішення викликане тим, що бомбардувальникам такого класу практично неможливо виконати маневр, щоб зайняти атакувальну позицію, оскільки на це знадобиться багато часу і палива, що поставить своєю чергою під загрозу виконання основного бойового завдання.

Тому, як правило, важкі бомбардувальники супроводжуються винищувачами. Таким чином технологія захисту задньої півсфери могла б розв'язувати проблему дорогих маневрів і вийти за межі традиційних параметрів оборони без супроводу винищувачів.

Тим часом не всі експерти позитивно оцінюють такі вдосконалення. Скептики сумніваються в ефективності технології, яка дає змогу ракетам розвертатися на 180 градусів у польоті.

І хоча історичні прецеденти, як-от розробка ракети К-13А в 1960-х роках, показують, що подібні технології існували раніше, їхня ефективність у реальних бойових умовах залишається під питанням.

Деякі фахівці також висловлюють побоювання, що такі технічно складні системи можуть виявитися вразливими перед сучасними засобами радіоелектронної протидії, які активно розвиваються західними країнами.

Водночас російські конструктори могли оснастити бомбардувальник ракетами Р-74М, що володіють високою маневреністю і дальністю ураження — до 40 км.

Ці ракети здатні перехоплювати цілі на швидкостях до 2 500 км/год, що робить їх вкрай ефективними проти високоманеврених повітряних загроз.

Завдяки сучасним двигунам з вектором тяги, Р-74М здатні ефективно працювати як проти повітряних загроз спереду, так і в задній півсфері, що значно підвищило б обороноздатність бомбардувальника.

"Однак щодо специфіки нового озброєння та його практичної ефективності в бойових сценаріях залишаються питання.