За мінним тероризмом проти України та Азербайджану стоять одні й ті самі сили
Як зазначав глава азербайджанського МЗС Джейхун Байрамов у листі на ім'я Генсека ООН, Вірменія незаконно доставляє до Азербайджану та встановлює у масовому порядку на його території нові міни.
Лист супроводжувався документальними доказами того, що тисячі нещодавно виявлених у Карабаху мін зроблено у Вірменії у 2021 р. – тобто вже після того, як за підсумками війни офіційний Єреван підписав зобов'язання повністю припинити вогонь та усі військові дії.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що після війни на території азербайджанського Карабаху, яка під контролем військового контингенту РФ, йшов широкомасштабний процес мінування. Усі ці міни було виявлено. "На питання, яким чином міни виробництва Вірменії 2021 р.
там опинилися, російські миротворчі сили не можуть відповісти досі", — зазначає Алієв.
У вищезгаданому листі Джейхуна Байрамова на ім'я Генсека ООН йдеться про продовження Вірменії формування нових бойових позицій на території Азербайджану, де тимчасово розміщено контингент Російської Федерації, а також проведення інженерно-фортифікаційних робіт і в цьому контексті встановлення великої кількості мін.
Присутність цього контингенту суттєво обмежила роботи з розмінування. Вірмени використовували не тільки російські міни, а й виготовили багато власних копій.
Представник Азербайджану при ООН Яшар Алієв вказує на єреванську компанію "Айк-Мек", яка протягом багатьох років виробляла зброю та боєприпаси для збройних сил Вірменії, включаючи наземні міни, у тому числі й ті, які Азербайджан виявляв на своїй території з серпня 2022 року.
З розрізнених вірменських джерел щодо цієї компанії вимальовується така картина: • Згідно з даними Міждержавної комісії з військово-технічного співробітництва ОДКБ за 2015 р. , компанія "Айк-Мек" тоді займалася розробкою та виробництвом мін та зарядів до них.
У сфері зброї вона працює з 2004 р. і базується в Єревані на території заводу "Електрон". • За свідченням головного інженера ТОВ "Електрон" Сергія Джагиняна, завод на початку 90-х різко змінив профіль і почав виробляти на замовлення Міноборони Вірменії гранати та міни.
Наразі підприємство також працює виключно на замовлення Міноборони РА. • Сам "Електрон" давно належить росіянам. 2 листопада 2002р.
було прийнято постанову уряду РФ про підписання протоколів між Росією та Вірменією "про передачу у власність Російської Федерації майна, що перебуває у державній власності Республіки Вірменія".
При цьому чітко не вказувалася ні ціна об'єктів, що передаються, ні перелік цих підприємств.
Проте через 6 років ВАТ "Електрон" було названо серед вірменських підприємств, задіяних у реалізації військово-економічного співробітництва в рамках Міждержавної комісії з військово-економічного співробітництва (МКВЕС) ОДКБ. • У квітні 2011 р.
екс-прем'єр Вірменії Грант Багратян, розповідаючи виданню "Грапарак" про угоду Вірменії з РФ "Майно в рахунок боргу", зазначив: "Це було лише для Роберта Кочаряна проблемою зміцнення своєї влади… Ми маємо справу з масштабною корупцією, здійсненою режимом Кочаряна" (екс-президент Вірменії – ред.
). Пізніше Yerevan Today писав про приїзд Путіна до Єревану у зв'язку із укладанням угоди "Майно за рахунок боргу" з урядом Кочаряна. • Кочарян – єдиний із великих політиків Вірменії має особисті стосунки з Путіним.
Сам він описував їх як "дуже щирі, відверті, прямі… я відчув якусь хімію між нами". Спікер кремлівського диктатора, у свою чергу, назвав Кочаряна "великим другом Росії".
Через місяць після початку повномасштабної агресії проти України керований Кочаряном парламентський блок "Айастан" засудив "кричущі явища антиросійських настроїв у деяких країнах", а в серпні 2022р.
у Єревані були розклеєні листівки з емблемою блоку "Айастан", літерою Z та написами: "Крим – це Росія. Донецьк – це Росія. Луганськ – це Росія. Маріуполь – це Росія. Запоріжжя – це Росія. Херсон – це Росія".