«Стременний кінь у возі Путіна». Лукашенко шукатиме росіян, що тікають від мобілізації, але не захищатиме РФ в Україні — журналіст з Мінська
В інтерв'ю Радіо НВ журналіст пояснив, як Лукашенко намагається утриматись від тиску з Москви, але буде відловлювати росіян, які тікають у Білорусь від мобілізації в Росії.
Відео дня — Напередодні оголошення Кремлем про часткову мобілізацію в Росії Лукашенко скаржився на якесь посилення військової активності, нарощування військових угруповань НАТО на кордоні з Білоруссю.
Але говорить, що поки що загальна мобілізація в Білорусі не оголошуватиметься. При цьому каже, що готовими мають бути не тільки регулярні війська, а й народне ополчення.
Ці заяви вже перейшли у якісь практичні кроки? — Про це ополчення говорилося вже кілька місяців тому. Йшлося, що в якихось районах зберуться якісь пузаті дядьки і будуть чомусь там навчати, збиралися якісь начальники.
Але серйозно якимось ополченням чи теробороною назвати це абсолютно неможливо. Це для галочки, як кажуть. — Як у Білорусі сприймають новини останніх двох днів із Росії, де оголосили так звану часткову мобілізацію.
Що населення Білорусі говорить про це? — Я думаю, що населення Білорусі шоковане і багато хто боїться, аби не дійшла черга, щоби Лукашенка не змусили мобілізувати Білорусь на війну заради забаганок Путіна. Певний шок продовжується.
Також до Білорусі напевно зараз приїжджатимуть і вже відомо, що приїжджають росіяни, які тікають від мобілізації.
Розкупили вже майже всі квитки з аеропорту Мінськ до місць, куди вони ще літають, бо білоруська компанія фактично в Євросоюзі та Сполучених Штатах заборонена, її не приймають. Але в інші країни дуже дорогі квитки зараз стали, замовлення на готелі.
Начебто у відповідь влада говорить, що шукатиме російських громадян, які тікають від мобілізації, видавати їх назад до Росії. Але це такі погрози. Як вони реалізовуватимуться, важко сказати.
Дуже багато різних спекуляцій на цю тему, але Білорусь усе ж загалом залишається у стороні від цієї війни. Міністр закордонних справ [Володимир] Макей, виступаючи в ООН заявив, що жодного білоруського солдата на українську територію послано не було і не буде.
Та все ж треба згадати, що ще 23 лютого він говорив, що з білоруської території агресії не буде, а вона трапилася.
Ці всі слова, що говорить Макей і навіть ті, що говорить Лукашенко, треба брати під сумнів, тому що або вони не хочуть говорити правду, або просто часом не знають, тому що не вони діють, а російська влада.
— Якщо говорити про ідентифікування росіян, які тікають від мобілізації, їдуть до Білорусі. Ми бачили ці черги, росіяни кинулися тікати.
Як має відбуватися ця ідентифікація? Ходять по готелях, перевіряють паспорти? Чи це просто усне розпорядження і поки що якихось прецедентів не було? — Активних дій немає, але йдеться про те, що будуть перевіряти і в готелях, і навіть у зйомних квартирах, в аеропортах, дивитися, хто і що.
Я так розумію, всього цього російська сторона вимагає від білоруської. І білоруська сторона йде, виконує всі забаганки. Та наскільки це буде реально виконуватися, зараз важко сказати. Багатьох прикладів ще немає, цей процес щойно розпочався.
— Чи може Лукашенко не видавати цих втікачів, як ви думаєте? — Важко сказати. Думаю, що вже не він вирішує і хто його питатиме. Якщо знайдуть і накажуть із Москви, захочуть когось… Але це все питання для тих, хто хоче тікати.
Це вони найбільше зацікавлені в тому, аби не потрапити. Я думаю, що Білорусь не є кращою локацією для втечі, але якщо брати можливі [варіанти] - краще в Білорусі, ніж десь під Москвою.
— Як сприймають новини з України в Білорусі після контрнаступу на Харківщині? Чи змінилась поведінка Лукашенка останніми днями? — Ні. Лукашенкова поведінка така, що він і далі продовжує вдавати, що є лояльний Путіну, російській політиці.
Він не відступив від цього, але може став не таким активним. Він далі розпалює ворожість до Польщі, НАТО; показує, що він готовий воювати з Польщею, з НАТО; буде захищати Росію звідти, але не захищатиме Росію в Україні.
Тобто він у політичному та безпековому плані робить усе, щоби все ж таки Путін його не примусив кинути білоруських солдатів на цю війну. На цей момент, йому це вдається, та він має дуже обмежений інструментарій для того, аби утриматись від тиску з Москви.
Зараз він практично в ізоляції і прив’язаний, як стременний кінь, до того воза, що везе Путін.
— Чи дослухається білоруське населення до того, що говорить білоруська опозиціонерка Світлана Тіхановська? Чи стежать за її діями, за цим урядом в екзилі? — Так, звичайно, люди, які мають можливість (а вони мають можливість стежити через інтернет-простір, через телеграм-канали за діяльністю), виявляють цікавість.
Єдине, що вони вже трошечки втомлені від цього терору, який понад два роки продовжується в Білорусі, де за кожну підписку на телеграм-канали, визнані екстремістськими, можуть посадити, покарати тощо.
І вони говорять, що Тіхановська та її люди, які діють в екзилі, трошечки відірвані, але за цим стежать. Чимось вдоволені, чимось невдоволені, але є та єдина реальна альтернатива представництва Білорусі.
Давайте зауважимо, що цими днями у Нью-Йорку Світлана Тіхановська та її радники — ціла делегація — перебувають на Генеральній асамблеї ООН.
Вона не виступала з трибуни, але мала дуже багато зустрічей із президентами країн Євросоюзу, представниками влади Сполучених Штатів, Ради Європи, різних міжнародних організацій.