Туреччина із Росією заробляють на Україні. Як українців змушують купувати паливо противника
Цікаво спостерігати за епопеєю запровадження антиросійських санкцій… в Україні. У березні цього року частка скрапленого газу сумнівного (майже на 100% російського походження) становила понад 70%. Активно висвітлювати цю тему почали ще на початку року.
Рішення просте — зобов’язати постачальників показувати сертифікати походження пального. Але обговорювали його майже 4 місяці. Як з'ясувалося, для політиків необхідність зачиняти кордони для "болотного" пального не є повністю очевидною.
Тобто якщо ціни зростуть, то можна й не закривати? Так суть тоне у балачках. Але таки прийняли. (Хоча й все одно накосячили з природним газом, не плутати зі скрапленим). Зараз є потреба звернути увагу на імпорт дизпального, особливо по Півдню.
Купа незрозумілих човників пропонує диво-ціни на різнобарвні продукти з екзотичними сертифікатами, а об’єднує більшість з них "турецьке" походження. Для довідки: Туреччина — найбільший імпортер російського дизпального.
Є всі підстави вважати, що турки просто "перевертають" документи й насправді відправляють нам російське пальне.
Або навіть якщо вони експортують "чесне" своє, а заробляють екстрамаржі на російському й тому більш конкурентоздатні, що з цим робити? Тим часом 10% імпортного ДП в нас "турецькі". Інша проблема — Індія.
Та у 10 разів збільшила імпорт роснафти та нарощує постачання нафтопродуктів в Європу. То це пальне індійське чи російське? В Європі вважають, що це фактичний обхід санкцій та думають над обмеженнями його імпорту.
В Україні частка "індійського" пального в імпорті (до речі, те ж з турецьких портів) вже майже 10%. Тобто п’ята частина постачань конкретно тхне Руссю.
Будемо щось робити чи почекаємо, поки буде 70%, як з LPG? Україна першою показала Європі й світові, що без ресурсів з "болот" можна жити. Треба тримати марку й далі йти в авангарді процесу перекриття щілин обходу санкцій за допомогою різноманітних миротворців й посередників.