Принц Чарльз раптом став королем Карлом. Для чого повторювати мовну російську традицію

Коли ми всі звикли називати принца Чарльзом, чому б нам так само не називати вже короля Великої Британії 8 вересня завершилась ціла епоха: у віці 96 років померла Її Величність королева Великої Британії Єлизавета II. Померла не просто людина, а Велика людина Величної епохи.

ХХ століття пішло, поступившись місцем ХХІ. Новим королем стане її син – 73-річний принц Чарльз.   Традиційно, він мав обрати собі тронне ім’я, під яким правитиме Великою Британією. Деякі ЗМІ одразу почали писати, що Чарльз правитиме під іменем Карл III.

Як же це розуміти? Чому Чарльз став Карлом? Насправді Чарльз не змінював ім'я. Справа у мовній традиції. Але не українській, а – російській. Імена монархів у росіян традиційно перекладаються в їхній біблійній формі.

У процесі перекладу монарх отримує близьке за походженням російське чи німецьке ім'я. Тільки імена монархів Іспанії та Португалії не перекладаються, а передаються через практичну транскрипцію. Чому? Ніхто не знає.

Тому Чарльз (Charles) стає Карлом, Джеймс (James) – Яковом, Луї (Louis) – Людовіком, Жан і Джон – Іоанном, а Вільям (William) – Вільгельмом. Саме тому вже покійна королева Elizabeth Alexandra Mary стала Єлизаветою. А вірно було б писати як Елізабет.   Розібрались? Добре.

А тепер контрольне питання із зірочкою: для чого ми збираємось і надалі повторювати мовну російську традицію і йти за їхнім правописом? Як на мене, це виключно проблема викладання, і те що ми й далі перебуваємо в пазурах "русского мира".