Чому росіяни під Покровськом: нестача дронів стає головною причиною відступу ЗСУ
Це фото будо зроблене десь тижнів 2 тому. Перед моєю відпусткою ми тестували дрони із самонаведенням у звичайному полі поряд із Мирноградом. Але суть в іншому — нині у точці на фото так просто вже не політаєш.
Ворог за цей час підійшов ще ближче до Мирнограда, тож зараз до нього вже 12 кілометрів. Нормальна дистанція підльоту FPV-дрона. В принципі, все те, що сталося, ми в підрозділі прогнозували ще пів року тому, готувались і морально, і технологічно.
Причин дуже багато — тут я їх описувати не хочу й не буду. Головне інше. Завдання — зробити так, щоб ворог не пройшов через Покровськ і Мирноград.
Це остання агломерація на заході Донецької області — за ними тільки посадки, поля та… Дніпропетровська область разом із Павлоградом, а далі й самим Дніпром. Хтось скаже, до Дніпра ще далеко, і буде правий.
Але й до Покровська від ЛБЗ колись теж було дуже далеко — кілометрів 50, і навіть рік тому місто вважалося глибоким тилом, а зараз — добре чути артилерійські бої.
Що робити — я тут писати не хочу і не буду, скажу лише одне, стосовно своєї сфери: для оборони Покровско-Торецької осі потрібні дрони — що більше, то краще. Відсотків 80 усіх вражень техніки — це робота БПЛА.
На жаль, ситуація з постачанням дронів — м’яко кажучи, нестабільна й дивна. Для нашого підрозділу 90% дронів продовжують бути волонтерськими.
Можливо, хтось нагорі думає, що ми ТрО, та ми стоїмо на першій лінії вже півтора року, а наш взвод перевершує результати багатьох батальйонів. Відверто, у суміжних сухопутних підрозділів ситуація схожа. У підрозділах БПЛА зараз високий бойовий дух і тонус.
Ми готові зустрічати ворога з усіх боків, але для цього потрібні дрони. Щоденно, в нормальній кількості, денні й нічні та бажано якісні. Курськ Курськом, бажаємо усім учасникам операції удачі та сил.