Інше

Війни з РФ було не уникнути: як Путін 20 років готував захоплення України

Військовослужбовець Олександр Карпюк продовжує дискусію, що спалахнула останніми днями, на тему "А напав би Путін, якби. . .

" Він вважає цю суперечку абсолютно безглуздою, тому що відповідь очевидна, і нагадує одну публікацію, суть якої — війна була неминуча, а готуватися до неї Росія почала ще з 2003 року, з Тузли… Якби я був президентом, то Путін би не напав на Україну (с) Трамп.

Мене завжди дратував цей тезис. Ну просто тому, що це відверта брехня, і про це треба казати прямо і часто. Бо під час президентства Трампа (якому, до речі, РФ допомогла з виборами) підготовка до війни йшла повним ходом.

Апофеозом цього стали навчання стратегічного рівня "Кавказ-2020", які прямо називали сценарієм вторгнення в Україну. І це було за Трампа. Далі буде текст Івана Костенка про те, як РФ готувалась до вторгнення.

***** Отже, мені вже трохи набридло, що люди починають гратись в абсолютно безперспективну гру, намагаючись розповісти, що, якби певні політичні події в нашій країні відбулись інакше, то не було б повномасштабної війни. Історія не знає слова "якби", але знає факти.

Тож коротко нагадаю про події, які відбувались в Росії до повномасштабної війни. З 2014 року почали формуватися бригади армійської авіації та гелікоптерні полки на базі колишніх авіаційних баз армійської авіації. Бригади ППО були реформовані в дивізії ППО (збільшені).

У 2015 році Росія запустила будівництво рокадного залізничного сполучення по лінії Журавка–Боченково (Вороненська та Ростовська області).

Рокада від французького rocade "об'їзна дорога" — залізна, шосейна чи ґрунтова дорога у прифронтовій смузі, що проходить паралельно до лінії фронту. Рокади використовуються для маневрування військ та перевезення матеріальних засобів.

Закінчили у 2017 році, вартість склала $80 000 000. Також командуванням ВПС та ППО переформовані назад в армії ВПС та ППО. Почалося переформування авіаційних баз в авіаційні дивізії, бригади та полки. У 2016 році формуються окремі ремонтно-евакуаційні полки.

Також на військових аеродромах вздовж кордону з Україною починаються відновлювальні роботи, які логічно закінчуються перекиданням авіаційного складу, який починає звикати до місцевості.

Окрім того, невелика відстань дає змогу здійснювати польоти з повним завантаженням без необхідності використовувати доп. баки. Також розпочато роботу зі створення 24 виробничо-логістичних комплексів (ВЛК) до 2020 року.

Формуються окремі полки, батальйони та роти багатовісних важких колісних тягачів (БВКТ), оснащених сідельними тягачами. Створюються мобільні ракетні бригади ППО з метою можливості оперативного використання їх на потрібній ділянці.

У 2017 році, за підсумками навчань у Росії, в РЖД було направлено запит мати до 2019 року не менше 30 000 універсальних платформ, які зможуть залучатися "для переброски войск на стратегических направлениях" (с) — заступник міністра оборони Росії Булгаков.

Станом на 2017 рік у РЖД було 47 700 універсальних платформ із середнім терміном служби у 29 років за нормативного терміну служби у 32 роки. Темпи модернізації платформ складали 5000 штук на рік. 2018 рік. В Росії формують систему мобілізаційного резерву.

Робота над цією системою почалась у 2015 році з окремого наказу "О создании мобилизационного людского резерва Вооруженных сил России". Того ж року почали формуватись окремі батальйони РЕБ.

Нагадаю, що в той момент у нас було все дуже погано як і з БпЛА, так і з будь-яким видом корегованих боєприпасів.

Також, окрім розвідувальних бригад загальновійськових армій та розвідувальних батальйонів у складі дивізій та бригад, почали формуватися окремі роти спеціального призначення (орспн) у складі загальновійськових армій.

Загалом, починаючи з 2018 року, кількість доступної інформації по стану справ в російській армії різко зменшилася — і це теж не від того, що вони вирішили перейти на мирні рейки.

І це я тільки взяв те, що на поверхні, і те, що могла побачити БУДЬ-ЯКА ЛЮДИНА, яка хоч трошки цікавилось станом справ в російській армії, і не зациклюватися на усіляких реформах стрілецького озброєння, форми, екіпірування (той же "Ратнік" виготовляється з 2014) і тому подібного.

Тепер додаємо сюди внутрішні проблеми в США з БЛМ і тим же штурмом Капітолія, які показали загальний розбрат у внутрішній політиці США, ковід та викликаний ним економічний спад, вихід (втеча) американських військ з Афганістану, газова голка в Європі, перевірка боєздатності російських військ в Сирії та ще безліч чинників.

Повномасштабне вторгнення було неминучим. Воно могло відбутись на рік пізніше, або, навпаки — раніше, могло мати інший стратегічний задум, але воно все одно б відбулось.

Не для того Росія вкидала неймовірні гроші в армію, будувала агентурні мережі та реалізовувала диверсійні заходи, щоб просто так все кинути.

Не для того було покладено безліч сил та часу на просування проєкту модернізації нашого флоту, внаслідок якого ще у 2012 році наші патрульні катери залишились без торпедних апаратів.

Не для того проєкт "Новоросія" вперше засвітився на путінському зібрані на озері Селігер ще у 2008 році. Я молодший сержант, і я чомусь все це знаю — бо мені було не пофіг на те, що відбувається навколо моєї країни.

Але ж народу хочеться тільки бігати з криками "нас не попередили" і "війни б не було". Війна була б все одно, без варіантів. Бо підготовка до неї в Росії почалась у вересні 2003-го року, з острова Тузла (с). Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.