Дрон-розвідник як сигнал до масованої атаки: чому не збили БПЛА якій кружляв над Києвом
Фокус з'ясував, як саме працюють розвідувальні БПЛА, чому їх не завжди збивають і як з ними боротись.
Близько 18:18 3 липня невідомий ворожий БПЛА увійшов у повітряний простір Київщини й почав кружляти над містом майже 40 хвилин, пролетівши над обома берегами Дніпра, після чого рухався в напрямку Чернігівщини/Броварів.
Подібні прецеденти вже спостерігалися перед масованими обстрілами Києва — дрон фіксував знімки, а потім вирушав за межі міста. На цей раз виключення не сталось — у ніч на 4 липня Росія атакувала Україну дронами та балістичними ракетами. Основний удар припав на Київ.
Військовий експерт Роман Світан наголошує, що розвідувальні дрони становлять серйозну загрозу, адже їхні дані можуть використовуватись для наведення високоточної зброї, зокрема балістичних ракет. Тому такі дрони мають бути пріоритетною ціллю.
«Як тільки дрон з’являється, його необхідно збивати. Це потрібно для того, щоб унеможливити збір розвідувальних даних і коригування ударів по цілях», — каже Фокусу Світан.
Навіть якщо безпілотник не становить прямої загрози для цивільних, його робота може мати катастрофічні наслідки. «Якщо ми не знищуємо дрон одразу, ми даємо ворогу шанс точно навести свої балістичні удари. Це неприпустимо», — підкреслює експерт.
Розвідувальні БпЛА часто діють на великій висоті або з високою швидкістю, що ускладнює їх перехоплення, однак, за словами Світана, це не є виправданням для бездіяльності.
Коментуючи ситуації, коли дрони залишаються не знищеними, він додає: «Це питання до тих, хто приймає рішення. Чому не збивають? Потрібно з’ясовувати на рівні керівництва».
Серед можливих причин він називає труднощі з координацією, технічні обмеження або складну оперативну ситуацію. Військовий експерт Павло Нарожний, поділився своїм баченням щодо особливостей роботи розвідувальних дронів та методів їхньої нейтралізації.
За його словами, розвідувальні дрони мають низку характеристик, які ускладнюють їхнє виявлення та знищення, але водночас створюють певні можливості для ефективної протидії. Розвідувальні дрони, на відміну від швидкісних ударних безпілотників, літають значно повільніше.
Їхня швидкість у два-три рази нижча, ніж, наприклад, у дронів типу "Шахед". Однак ключовою особливістю таких дронів є висота польоту. Як зазначає Нарожний, вони зазвичай працюють на висоті 3–5 кілометрів, що є серйозним викликом для більшості систем ППО.
"П’ять кілометрів — це вже гранична висота для багатьох засобів ураження", — пояснює він Фокусу. Для якісного збору розвідувальних даних дрони потребують потужної оптики.
За словами експерта, щоб розгледіти деталі з висоти 4–5 кілометрів, необхідна гіростабілізована оптика вартістю близько 25 тисяч доларів.
Через високу вартість такої техніки противник часто змушений знижувати дрони до меншої висоти, особливо над військовими позиціями чи стратегічними об’єктами. "Коли дрон знижується, щоб отримати чіткіші зображення, він стає вразливішим, — зазначає Нарожний.
Саме в такі моменти з’являється шанс для їхнього знищення", — продовжує експерт. Серед основних засобів протидії розвідувальним дронам Нарожний виділяє переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), такі як "Стінгер".
Однак, за його словами, дедалі частіше для боротьби з цими цілями використовуються зенітні дрони. "Це їхня типова ціль. Завдяки відносно низькій швидкості розвідувальних дронів їх легше наздогнати й знищити", — підкреслює він.
Зенітні дрони, оснащені сучасними системами наведення, стають ефективним інструментом у цій боротьбі, особливо якщо врахувати, що траєкторію польоту розвідувального дрона можна передбачити.
Нарожний також звертає увагу на проблему, чому в окремих випадках розвідувальні дрони не збивають. Це може бути відсутність відповідних засобів ППО в зоні ураження, брак технічних можливостей чи навіть неможливість підняти винищувач для перехоплення.
Експерт наголошує, що кожна ситуація унікальна, і причини можуть варіюватися від технічних до організаційних. Для ефективної протидії розвідувальним дронам, на думку Нарожного, необхідна комплексна система ППО, яка поєднує різні типи озброєння та технологій.
Окрім ПЗРК і зенітних дронів, важливу роль відіграють радіолокаційні системи для раннього виявлення цілей. "Ми маємо бути готовими до того, що противник постійно вдосконалює свої технології. Це означає, що й ми повинні розвивати наші засоби протидії", — додає він.
Нарожний також наголошує на важливості підготовки особового складу. Він переконаний, що лише поєднання сучасних технологій, чіткої координації та високого рівня підготовки може забезпечити надійний захист від розвідувальних дронів.
Раніше Фокус писав, що Росії вдалося істотно наростити кількість ударних дронів, а також модернізувати їх, зробивши придушення і перехоплення засобами ППО дедалі складнішим.
Тому Україна терміново потребує масового розгортання дронів-перехоплювачів VTOL, здатних фізично знищувати ворожі БПЛА в повітрі. Нагадаємо, російські виробники БПЛА вже обговорюють те, як ухилятися від українських зенітних дронів-перехоплювачів.