Успіхи ЗСУ та "єдиний марафон": як сформувалося уявлення українців про перемогу
Фокус розбирався, якою має бути перемога в уявленні українців і що на це впливає. "В Україні немає запиту на перемогу", — таку думку озвучив ветеран АТО Мартін Брест у програмі "Хто з Мірошниченком?".
За його словами, українці не розуміють, якою буде перемога, а тому навіть ті, хто добре знається на військових питаннях, не може чітко сказати, на якому етапі бойових дій ми перебуваємо.
"Що це буде? Ми вийдемо на якісь кордони? Або ми підірвемо Кремль? Якщо я не знаю результату, я не можу прорахувати етапи його досягнення, на якому етапі війни ми перебуваємо", — додав Брест.
Як показують результати соцопитувань, понад 80% українців вважають перемогою звільнення всіх окупованих територій України. Такий меседж озвучують і представники влади.
Так, виступаючи у вересні 2023 року на Раді Безпеки ООН, президент України Володимир Зеленський назвав два основні пункти, які входять до мирного плану з припинення війни в Україні: "Власне, тільки виконання таких двох пунктів матиме результат чесне, надійне і повне припинення бойових дій", — додав президент.
При цьому військово-політичне керівництво країни періодично озвучує додаткові критерії, формулюючи відповідь на запитання — що таке перемога.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов, наприклад, вважає, що перемога — це не тільки звільнення всіх територій, а й ядерне роззброєння РФ. А також припинення існування Росії в її нинішніх межах.
"Справжня Перемога України — це розпад Росії, зникнення її як цілісного суб'єкта історії та політики", — зазначав Данілов. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний говорив, що перемога — це також створення сильної армії, яка не дасть РФ можливості повторити те, що трапилося.
"Україна повинна зробити все, щоб усе, що сталося і почалося 24 лютого 2022 року, ніколи в житті не повторилося", — зазначав Залужний. У різні періоди повномасштабного вторгнення РФ соціологи запитували українців — що для них перемога у війні.
За словами генерального директора КМІС Володимира Паніотто, понад 80% респондентів, відповідаючи на це запитання, кажуть — звільнення всіх окупованих територій.
"Ми провели сім досліджень, запитували — "чи згодні українці на територіальні поступки для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності". У шести дослідженнях з травня 2022 по травень 2023 року тільки 10% погоджувалися, решта були проти", — каже Фокусу Паніотто.
За словами соціолога, думка респондентів могла змінюватися залежно від додаткових запитань.
Наприклад, якщо українців запитували — "чи згодні вони на компроміси, якщо в разі триваючої війни збільшиться загроза їхньому власному життю та життю їхніх близьких" — кількість тих, хто не згоден, знижувалася.
"Якщо ситуація з безпекою стає гіршою, у прифронтових регіонах кількість людей, які згодні на компроміси, збільшується. При цьому компроміси в дослідженнях пропонуються різні. Коли ми запитуємо — "чи згодні українці, щоб Крим залишився у складі РФ" — категорично "ні".
Але якщо, наприклад, респондентам пропонують варіант заморожування війни на кілька років, упродовж яких окуповані території перебуватимуть під протекторатом ООН — тобто, не належатимуть ані Росії, ані Україні — більше людей погоджуються", — додає Паніотто.
Експерт вважає, що розуміння "перемоги" сформувалося під впливом двох чинників — успіхів ЗСУ на фронті та інформаційної політики, що транслюється через ЗМІ.
Після початку повномасштабної війни в Україні посилився процес, який соціологи називають "угруповання навколо прапора". У той період рівень довіри до президента і ЗСУ сильно зріс.
Реальні успіхи на фронті — звільнення Херсона, Харківської області — вплинули на формування уявлення людей про те, якою може бути перемога, а єдиний марафон — зміцнив ці уявлення.
Наразі, за словами соціолога, українці відчувають певне розчарування в результатах контрнаступу, що також, імовірно, впливає на розуміння перемоги. "Останнє дослідження про те, чи згодні українці на компроміси, ми провели в жовтні 2023 року: 14% відповіли позитивно.
Ми не запитували, чи відчувають українці розчарування, але припускаємо, що кількість згодних на територіальні поступки збільшилася на 4% з цієї причини.
Усі наші дослідження ми проводили до статті [Головнокомандувача ЗСУ Валерія] Залужного, де він говорив, що все пішло не зовсім так, як планувало керівництво країни. Думаю, ця стаття теж вплинула на українців", — зазначає експерт.
Поняття "перемога" і "кінець війни" можуть сильно відрізнятися, вважає військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов. За його словами, гарантувати, що з виходом на кордони 1991 року війна завершиться, досить важко.
"Тому що якщо Росія не зазнає остаточного розгрому на полі бою, якщо вони відступлять, все може продовжитися в ізраїльському варіанті. Військово-політичне керівництво країни зобов'язане чітко сформулювати мету нашої перемоги і що для нас перемога.
Тому що для звичайних українців перемога це звільнення територій і відновлення суверенітету України. А далі будемо дивитися за обставинами", — каже Фокусу Жданов.
Голова Українського центру безпеки і співробітництва Сергій Кузан також зазначав у розмові з Фокусом, що в Україні, як і раніше, немає чіткого позначення, чим має завершитися війна — перемир'ям чи капітуляцією ворога. Найкращим сценарієм була б капітуляція Москви.
У такому разі контроль над ядерною зброєю перейшов би до міжнародної спільноти. "Що мають на увазі ті, хто розмірковують про завершення війни? Деокупація територій України необов'язково призведе до повного завершення бойових дій.
Якщо Росія збереже ракетний і авіаційний арсенал, вона може продовжити завдавати ударів", — говорив Кузан. Раніше Фокус писав, як влада могла б посилити мобілізацію, зробивши її привабливою.