Б'ють повз ціль: славнозвісні російські КАБи різко втратили ефективність, — OSINT
З 2025 року російська авіація стикається з серйозними проблемами у використанні керованих авіаційних бомб (КАБ) з модулем планування і корекції (УМПК). Ці боєприпаси, які раніше вважалися одним із найважливіших інструментів повітряної війни, раптово втратили свою перевагу.
Про це пишуть західні OSINT-спостерігачі. Повідомлення, що відомості з фронту і внутрішні звіти свідчать про різке зниження їхньої ефективності, що ставить під загрозу російську стратегію застосування авіації в конфлікті з Україною.
На початку широкомасштабного застосування КАБів російська авіація покладалася на ці боєприпаси як на спосіб мінімізувати ризики для льотчиків і знищувати цілі з високою точністю, використовуючи наведення за супутниковими координатами.
Однак із розвитком радіоелектронної боротьби (РЕБ) ситуація кардинально змінилася. На передовій з'явилася щільна мережа українських систем РЕБ, що працюють у різних діапазонах.
Тепер сигнали супутникової корекції GPS і ГЛОНАСС пригнічуються практично в реальному часі, а перешкоди поширюються не тільки на лінію фронту, а й на глибину десятків кілометрів. У результаті точність російських авіабомб з УМПК різко знизилася.
Крім того, додаткову складність створюють і російські системи РЕБ, які також впливають на роботу супутникових каналів. У результаті пілоти змушені скидати бомби "навмання", а реальні влучання все частіше залежать не від точності боєприпасів, а від щільності ударів.
Російське джерело Fighterbomber каже, що ефективність керованих бомб останнім часом різко впала через широко поширені перешкоди з обох боків, а українські контрзаходи зробили марними коригування з супутника.
За його словами, бомби тепер часто не потрапляють у ціль, але ця проблема замовчується, як це часто буває в Росії, щоб зберегти позитивні звіти. У підсумку російському командуванню довелося розглядати альтернативні способи підвищення точності.
Наприклад, обговорюються можливі рішення, включно з використанням одразу кількох бомб на одну ціль — восьми або більше.
Західні аналітики вважають, що такий метод нагадує тактику килимових бомбардувань, коли ймовірність влучання підвищується шляхом масового скидання боєприпасів.
Тим часом ситуацію можуть змінити нові рішення: розвиток систем лазерного наведення з підсвічуванням від БПЛА, поліпшення систем інерціального наведення для зниження залежності від супутникових сигналів, або ж розробка нових методів передавання даних, що дають змогу боєприпасам коригувати траєкторію без зовнішніх перешкод.
Нагадаємо, за словами глави російського "Центру аналізу стратегій і технологій" Руслана Пухова, класичні стратегії ведення війни в сучасних реаліях стають неефективними. Тому Збройні сили РФ роблять ставку на безпілотні системи, ракети та керовані авіаційні бомби.