Кінець нафтового експорту. Чому Україні треба бити по нафтозаводах Росії

Воєнний кореспондент Богдан Мірошников наголошує на характерній деталі останніх українських ударів по російських об'єктах. Пріоритетом стають портові нафтогазові термінали — тим самим, завдається удару по життєво важливому для Росії експорту.

Кілька днів тому був накритий нафтовий термінал у Ленінградській області. Зараз — НПЗ у Туапсе. Що поєднує ці дві події? Експорт нафти. Через НПЗ у Туапсе проходять труби до нафтового термінала.

Судячи з характеру пожежі, то бавовна сталася не на резервуарах з готовою продукцією, а на розподільчому вузлі або вакуумній установці. І це гарно. Адже нафти у них безліміт, а специфічне обладнання для ремонту в умовах санкцій поставити буде довго та проблематично.

І по ціні х3-5. Та сама історія була в Усть-Лузi. А на Чорному морі наступний НПЗ з портом поруч знаходиться у Новоросійську. І ще Тамань, що біля Керчі. Куди вже прилітало поруч.

Більше на Чорному морі у ворога інфраструктури (окрім трьох вищезгаданих портів) для експорту нафти немає. Висновок дуже простий — якщо партнери не можуть, бавовна допоможе. Ми вводимо свої санкції проти ворожої нафти.