Війна та код. Які зарплати зараз в айтішників і чому в Україні їх більше не шукають
Чи залишилася IT-галузь гаванню стабільності та чи достатньо компаніям кадрів, які пишуть код, доки Україна воює? Воєнний 2022 рік став для української економіки роком великих втрат — ВВП впав на 30,4%, а експорт товарів і послуг, за інформацією НБУ, зменшився на 29,9%.
На цьому тлі позитивним сигналом виглядають результати роботи IT-галузі, експортна виручка якої за рік зросла на 5,8% до рекордного показника $7,3 млрд.
"Мобільність та швидка адаптивність до викликів робить технічну індустрію важливою опорою України під час війни та в період післявоєнного відновлення.
Але IT — не всесильна галузь і також потребує підтримки та розуміння держави", — коментує результати Степан Веселовський, СЕО Львівського IT Кластера. Навряд варто стверджувати, що IT-сектор в Україні залишився комфортною гаванню, захищеною від впливу повномасштабної війни.
Оскільки в мирні часи, на думку Степана Веселовського, динаміка IT-експорту могла бути, як мінімум, такою, як у 2021 році, коли ріст досяг 38%. У дослідженні KPMG, яке провели наприкінці 2021 року, на 2022 рік прогнозували дещо скромніше зростання IT-індустрії — на 20-25%.
Проте за умов повномасштабного російського вторгнення і 5,8% виглядають досягненням. "Війна, яку розв'язала Росія, вплинула на техіндустрію.
Ще влітку 2022 року ми опублікували результати дослідження IT Research Resilience, в якому передбачали різні сценарії розвитку подій: від оптимістичного з обсягом експорту $8,5 млрд до песимістичного в $7,2-7,5 млрд. На жаль, реалізувався найгірший сценарій", — коментує Веселовський.
У першому півріччі ситуація виглядала у кращому світлі. Очевидно, тоді IT-експорт продовжував рости багато в чому за інерцією, завдяки накопиченню потужного потенціалу.
Як зазначив Ярослав Любінець, співзасновник, голова ради директорів компанії SoftServe, IT-галузь у 2022 році зросла завдяки можливостям, які заклав дуже вдалий попередній рік.
"Це чітко видно — протягом першого півріччя бізнес-показники були кращими, темпи зростання індустрії трималися на рівні 20%, а з кінця другого кварталу пішли на спад, і сьогодні виглядають скромнішими", — коментує Любінець.
Ольга Шаповал, виконавча директорка Харківського IT Кластера, підтверджує, що у першій половині 2022 року IT-галузь в Україні демонструвала впевнене зростання, але вже із жовтня через комплекс невирішених питань, про які йтиметься далі, почалася негативна тенденція в українському IT-експорті.
Однак охолодження ринку провокують не лише внутрішні українські фактори.
"З другої половини року до викликів війни додалося зниження темпів глобальної економіки, що призвело до стриманішого розміщення IT-проєктів в Україні з боку іноземних замовників", — зазначає Степан Мітіш, віцепрезидент, голова компанії EPAM Україна.
Тобто, за словами співрозмовника Фокусу, на результати IT-галузі впливають два фактори: російська війна проти України та глобальна економічна невизначеність. Міграція за кордон кількох мільйонів українців негативно вплинула на українську економіку та, зокрема, IT-сектор.
Степан Веселовський, посилаючись на дослідження IT Research Resilience, повідомляє, що після початку повномасштабного вторгнення станом на початок літа 2022 року за кордон виїхало від 50 до 57 тис. працівників IT-індустрії, більшість із яких (64%) — жінки. Тобто кожен п'ятий фахівець галузі.
За словами співрозмовника Фокусу, хтось із них уже повернувся, хтось облаштувався за кордоном і працює звідти. Військовозобов'язаним айтішникам, замкненим в Україні, у будь-який час може прийти повістка. І, за даними згаданого дослідження, вже, як мінімум, 7 тис.
IT-фахівців служать у ЗСУ та ТрО, і їх кількість продовжує рости. За оцінками Ольги Шаповал, у ЗСУ служать приблизно 7% IT-фахівців.
Співрозмовниця Фокусу зазначає, що мобілізація одного сеніор-розробника або тімліда (керівник команди розробки) може створити загрозу для всієї проєктної команди або серйозно затримати роботу над проєктом.
"Якщо мобілізовано ключового фахівця, його замінити дуже важко, — продовжує Ярослав Любінець. — Ба більше, клієнти, яким стає відомо про мобілізацію фахівців, зайнятих у їхніх проєктах, значно обережніше планують нові проєкти з українськими командами".
Вирішити цю проблему має бронювання ключових співробітників від мобілізації, адже критично важливі для економіки компанії тепер мають на це право.
Проте Степан Веселовський зазначає, що ця процедура не до кінця відповідає специфіці IT-галузі, оскільки не поширюється на гіг-контракторів та ФОПів, які становлять 88% українських IT-фахівців. Тобто, забронювати можна лише працівників, оформлених у штат.
У цьому контексті також невирішеним залишається питання відряджень за кордон для військовозобов'язаних чоловіків.
Як уточнює Веселовський, топменеджери IT-компаній, які не підпадають під критерії бронювання, не можуть виїжджати за межі України в бізнес-цілях, тоді як без особистого контакту завоювати довіру іноземних замовників значно складніше.
Здавалося б, у ситуації відтоку кадрів через міграцію та мобілізацію для молоді та представників інших професій, які мріють про кар'єру в IT, має з'явитися вікно можливостей. Проте конкуренція за робочі місця у секторі, навпаки, помітно зросла.
"Кадрового голоду в українському IT зараз немає і кількість вакансій не відповідає кількості кандидатів. У січні 2023 року на 14 тис. пропозицій роботодавців претендувало 69 тис. осіб", — розповів Фокусу Степан Веселовський. Джерело: База вакансій www. work.
ua Ярослав Любінець підтверджує, що на ринку IT-талантів зараз спостерігається стагнація — великої кількості вакансій немає, а тим фахівцям, які закінчили проєкти, не так просто знайти нову роботу.
Степан Мітіш також не бачить дефіциту персоналу, оскільки обсяги замовлень у галузі знизилися. У його компанії, наприклад, кадрові потреби закривають за рахунок власного резерву. "Пропозиція на ринку талантів не однорідна.
Найбільше [серед претендентів] зараз фахівців-початківців або без досвіду розробки та реальних проєктів", — описує ситуацію Ольга Шаповал.
Але, як зазначає співрозмовниця Фокусу, незважаючи на те, що зараз на ринку опинилося більше фахівців, аніж вакансій, IT-компанії продовжують вкладати у майбутнє.
Зокрема, Kharkiv IT Cluster разом з учасниками та партнерами у 2022 році провели понад 300 безкоштовних освітніх заходів для студентів, викладачів, школярів і початківців IT-спеців.
Це говорить про те, що оператори ринку в середньостроковій і довгостроковій перспективі роблять ставку на відновлення росту та дбають про кадровий резерв.
"Після перемоги Україна отримає додатковий стимул у вигляді інвестицій у відновлення, а ситуація з глобальною економікою може покращитись.
Це дозволить IT-індустрії повернутися до сталого росту, і тому в майбутньому можливий дефіцит досвідчених IT-фахівців як на внутрішньому ринку, так і у світі", — упевнений Степан Мітіш.
Втім, Максим Розгон, керівний партнер консалтингової компанії Osoba, зазначає, що з початку 2023 року кількість вакансій росте приблизно на 20-25% із місяця на місяць.
"У нас в роботі переважно вакансії вищого менеджменту та керівників середньої ланки [в секторі IT], після найму яких роботодавець зазвичай планує розширення команд і вже має узгоджені на це бюджети. Тож кількість вакансій зростатиме", — прогнозує співрозмовник Фокусу.
Проте, експерт зазначає, що загалом рівень зарплат у вакансіях поки що не досяг доларового еквівалента 2021 року, а кандидати надають перевагу продуктовим компаніям аутсорсинговим. За даними зимового опитування профільного ресурсу dou.
ua середня зарплата розробника становить $3 400 (125 550 грн) на місяць і за останнє півріччя не змінилася. Ще до початку повномасштабного вторгнення у міру появи у ЗМІ тривожних прогнозів західні замовники почали обережніше наймати українських розробників.
"Загалом, замовники ставляться з розумінням до проблем українських компаній. Разом із тим, клієнти, особливо великі, які мають систему роботи з ризиками, здебільшого не можуть співпрацювати з Україною.
Оскільки випадки відключення електроенергії, мобілізація працівників, ракетні обстріли й інші проблеми, пов'язані з війною, знижують толерантність до ризиків роботи в Україні", — коментує ситуацію Ярослав Любінець.
На думку Ольги Шаповал, складнощі з бронюванням та виїздом за кордон до клієнтів, відсутність дій, спрямованих на збереження податкового резидентства для українців за кордоном на міждержавному рівні та скасування пільги з ПДВ на постачання програмного забезпечення, негативно вплинули на рішення клієнтів щодо продовження контрактів чи розміщення нових.
На думку Степана Веселовського настрої закордонних замовників призведуть до зниження обсягів IT-експорту у І-ІІ кварталах 2023 року.
Адже, як уточнює співрозмовник Фокусу, іноземні клієнти не можуть відразу припинити співпрацю з українськими компаніями, оскільки в контрактах прописані терміни розірвання, і якщо частина з них ухвалила рішення вийти з українського ринку, це стане помітно лише навесні.
Для подолання упереджень IT-компаніям доводиться прикладати багато зусиль. Як зазначає Ярослав Любінець, важливо продовжувати надавати клієнту якісний та зручний сервіс і виконувати всі договірні умови.
Але для складніших випадків, за словами співрозмовника Фокусу, рішенням стає повне або часткове розміщення проєктів поза Україною та наявність додаткової інфраструктури, яка може підстрахувати у разі непередбачених обставин.
До речі, навіть за умов російського енергетичного тероризму IT-компаніям вдалося забезпечити стабільну роботу та виконувати договірні обов'язки.
"Українська IT-індустрія добре впоралася з цим викликом — більшість компаній оснастили свої офіси додатковими каналами зв'язку, безперебійним живленням, промисловими генераторами, удосконалили офісну інфраструктуру.
Тобто, енергокриза не стала найбільшою проблемою для бізнесу та не зупинила роботу", — розповів Фокусу Ярослав Любінець.
Наприклад, у компанії EPAM Україна, за словами Степана Мітіша, сфокусувалися на технічному оснащенні офісів на випадок довготривалих блекаутів — закупили генератори, Starlink, провели альтернативні інтернет-мережі, зробили запаси палива для генераторів, організували все необхідне, щоб офіси могли стати тимчасовим притулком для співробітників.
За словами співрозмовника Фокусу, з листопада по січень фахівці активно користувалися офісами під час відключень світла в їхніх будинках, а в лютому, у міру стабілізації електропостачання, почали частіше працювати з дому.
Степан Веселовський вважає, що відсутність стабільного енергопостачання може вплинути на прибутковість IT-компаній, адже вони були змушені в стислі терміни інвестувати в автономність своїх офісів значні кошти.
Варто згадати, що напередодні повномасштабної війни в Україні запрацював правовий і податковий режим стимулювання для ІТ-компаній "Дія Сіті".
Незважаючи на війну, ініціатива знайшла відгук, і кількість резидентів "Дія Сіті" станом на кінець лютого 2023 року вже налічує 484 компанії, про що свідчать дані відповідного реєстру. Співрозмовники Фокусу оцінюють цю ініціативу позитивно.
"Для успіху таких ініціатив важливим є дотримання правил гри всіма сторонами, і держава виконує свої зобов'язання. Якщо так буде й надалі, "Дія Сіті" принесе країні багато користі.
На тлі зниження бізнес-привабливості України в умовах війни, "Дія Сіті" допоможе залучати в індустрію нових гравців і ресурси", — зазначає Ярослав Любінець.
На думку Степана Мітіша, повномасштабна війна вплинула на розвиток цього проєкту, оскільки низка компаній відклала приєднання до спецрежиму. Тобто, у мирний час кількість резидентів "Дія Сіті" могла б бути більшою.
Однак Мітіш наголошує, що "Дія Сіті" адаптується до реалій воєнного часу та пропонує нові переваги для резидентів, такі як можливість бронювання від мобілізації критично важливих для бізнесу фахівців.
Завдяки цьому кількість охочих приєднатися до режиму "Дія Сіті" може зрости. Для IT-сектору 2023 рік обіцяє стати непростим, і не лише через війну в Україні.
"Глобальна IT-індустрія бореться з викликами, пов'язаними з побоюванням економічної рецесії та переглядом довгострокових інвестицій у перегріту перспективу, — розповідає Фокусу Ярослав Любінець.
— В української IT-галузі до цього додається фактор війни, і я вважаю, що навіть невелике зростання у 2023 році році буде добрим результатом".
Степан Мітіш додає, що головні виклики 2023 передаються у спадок від 2022 року, адже безпека команд і ймовірність ескалації бойових дій залишаються актуальними.
При цьому співрозмовник Фокусу згадує і глобальні виклики — підвищену геополітичну напругу, інфляцію, підвищення облікової ставки центробанків і, як результат, суттєве скорочення міжнародної ділової активності, що вже почало впливати і на IT-індустрію.
Степан Веселовський попереджає: якщо в Україні не знайдуть відповіді на важливі для IT-сектору виклики, такі як бронювання персоналу та можливість відряджень, 2023-й може стати першим роком за період незалежності України, коли обсяг експорту IT не покаже росту.
Ярослав Любінець зазначає, що завдяки потенціалу швидкого зростання та надходженням валютної виручки, IT набуває сьогодні більшого значення для країни, ніж будь-коли.
"У процесі відновлення країни IT-складник буде дуже затребуваний, що сприятиме розвитку внутрішнього ринку.