Іран застеріг РФ від прийняття сторони Азербайджану в прикордонній суперечці, — The Guardian
Новий реформаторський уряд Ірану застеріг Росію від прийняття сторони Азербайджану в прикордонній суперечці після того, як Москва підтримала Баку в закликах до створення сухопутного коридору вздовж вірмено-іранського кордону, який, за побоюваннями Тегерана, може обмежити його доступ до Європи і світу загалом.
Про це пише британське видання The Guardian.
Скандал був спровокований міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, який заявив під час візиту російського президента Володимира Путіна в Баку, що Москва підтримує коридор і що Вірменія саботує досягнуту за посередництва Росії угоду про його відкриття.
"Регіональний мир, безпека і стабільність — це не просто перевага, а стовп нашої національної безпеки.
Будь-яка загроза з півночі, півдня, сходу або заходу територіальній цілісності наших сусідів або перекроювання кордонів абсолютно неприйнятні і є червоною лінією для Ірану", — написав у соцмережі X міністр закордонних справ Ірану Саїд Аббас Арагчі.
Журналісти видання зазначають, що висловлювання Арагчі були явним натяком на рішення Москви підтримати заклик Азербайджану про відкриття коридору "Схід-Захід" через Вірменію в регіон Нахічевань.
Наразі в Тегерані точаться дебати щодо доцільності збереження тісних контактів із Москвою, і тон твіту Арагчі про "червону лінію" припускає, що він хоче показати, що його заклик до збалансованішої політики Схід-Захід — ключової частини успішної передвиборчої кампанії нового президента Масуда Пезешкіана — має під собою підґрунтя.
Зі свого боку колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції і секретар Ради доцільності, яка вирішує питання між парламентом і Радою вартових, Мохсен Резаї сказав, що поведінка російського державного діяча неприйнятна і явно суперечить його заяві про дружбу з Іраном, і що ці двозначності мають бути вирішені.
Прихильник жорсткої лінії в парламенті Ахмад Надері зазначив, що відсутність адекватної відповіді росіянам у випадках попередніх дій проти національних інтересів Ірану змусила їх бути подвійно зарозумілими.
Він вважає, що Москві слід дати зрозуміти, що стратегічне співробітництво не означає відмову від інтересів держави.
Журналісти не виключають, що суперечка між Тегераном і Москвою може мати ширші геополітичні наслідки, якщо уряд Ірану готовий зайняти більш жорстку позицію у відносинах з Росією.
Росія та Іран мають підписати нову угоду про стратегічне співробітництво, однак її зміст залишається відкритим для обговорення, а всередині іранського уряду існує напруженість щодо дипломатичної ціни поглиблення військового союзу з Росією, яка вже використовувала безпілотники іранського виробництва проти України.
Раніше Іран уже викликав російського посла Олексія Дєдова, щоб висловити своє невдоволення позицією РФ, заявивши, що не хоче виникнення конфлікту на своїх кордонах за заохочення Москви.
Іранський режим історично виступав проти зусиль Азербайджану і Туреччини зі створення так званого Зангезурського коридору між Азербайджаном і Нахічеванською Автономною Республікою, оскільки такий коридор, що проходить через найпівденнішу провінцію Вірменії, міг би перекрити Ірану доступ до Вірменії, а потім і до Європи.
Азербайджан неодноразово погрожував у разі потреби створити коридор силою, що, як передбачається, найімовірніше, спровокує нову війну з Вірменією.
Військовий бюджет Азербайджану більш ніж утричі перевищує бюджет Вірменії, і Баку продемонстрував свою військову перевагу у вересні 2023 року, повернувши окуповані території в Нагірному Карабасі протягом 24 годин.
Водночас, пише The Guardian, у ЄС дали зрозуміти, що відносини між Європейським Союзом та Іраном навряд чи покращаться, якщо останній продовжить постачати безпілотники та іншу зброю в Росію для ударів по Україні.
Нагадаємо, у звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 2 вересня йдеться, що Іран найближчими днями передасть Росії балістичні ракети, законтрактовані ще в грудні 2023 року.