Друга хвиля. Що саме й коли командування ЗС РФ обере для свого "великого літнього наступу"
Ба більше, у його найгіршому для противника варіанті — "лобовому" наступі із виматувальними фронтальними штурмами й відповідно "запредельными" втратами".
Думка За подіями на Харківському, Краматорському та Покровському напрямках багато хто став "забувати" про те, що події достатньо жваво розгортаються й на низці інших напрямків.
Зокрема, ситуація навколо Курахівсько-Вугледарського виступу (або "плацдарму", якщо вам так більше подобається) ЗСУ чим далі, тим більше набуває достатньо драматичного характеру. Тож спробуємо сьогодні розібратися, на що варто очікувати на цьому операційному напрямку.
Отже, по-суті на цьому операційному напрямку діють основні сили угрупування військ (УВ) противника "Юг" (тобто його південна частина) — 8-а загальновійськова армія (ЗВА), у складі — її більшої частини — 1-го армійського корпусу (АК), 20-ї мотострілецької дивізії (мсд), яка майже вся тут, а також половини 150-ї мотострілецької дивізії (мсд), яка діє тут без одного свого "штатного" мотострілецького полку (мсп) — 102-го мсп та одного танкового — 68-го тп (обидва на Краматорському напрямку).
8-а ЗВА на цьому напрямку підсилена силами та засобами 68-го армійського корпусу (АК), район постійної дислокації — о. Сахалін та Курильські острови.
Він діє на цьому напрямку у складі 39-ї окремої мотострілецької бригади\омсбр (щонайменше 2 мотострілецьких батальйонів\мсб + до 2-х мотострілецьких полків територіальних військ\мсп ТрВ, які знаходяться, очевидно, у її оперативному підпорядкуванні) й зведеної полкової тактичної групи зі складу 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії (кад).
Разом з ними тут також розгорнуті дві окремих бригади морської піхоти (обр МП) Тихоокеанського флоту — 40-а та 155-а обр МП, 40-а діє у смузі відповідальності УВ "Восток" (на його правому фланзі), друга — 155-а обр МП, діє у смузі 20-ї мсд 8-ї ЗВА.
У сенсі взаємодіє з УВ "Юг" діють сили й засоби УВ "Восток" (точніше його правого флангу) — про 40-у обр МП я вже сказав вище, окрім неї, тут оперують також підрозділи 36-ї омсбр зі складу 29-ї ЗВА, зведена тактична група 14-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) та ціла низка так званих "стрілецьких полків мобілізаційного резерву" (сп МР), сформованих з "мобіків", як набраних на окупованій частині Донбасу, так й на території РФ.
Отже, безпосередньо на Курахівському напрямку оперують: До цього варто додати зі складу УВ "Восток": Тобто противник має на цьому операційному напрямку не просто перевагу в силах та засобах, а я би навіть це охарактеризував як "роздавляюча" перевага… Варто також зауважити ще одну особливість.
Це найбільш зручний, у сенсі авіаційної підтримки дій своїх наземних військ, напрямок для противника.
Його армійська та оперативно-тактична авіація мають можливість із близько розташованих стаціонарних авіабаз (АБ) — Єйськ, Таганрог, Ростов-на-Дону, Зерноград, Кущевська, Приморсько-Ахтарськ, а також мережі аеродромів передового базування ("подскоку") здійснювати майже безперервну авіаційну підтримку своїх наземних військ.
Головний чинник — малий підльотний час… Протягом кількох останніх діб противник вищевказаними силами здійснив наступальні дії на таких напрямках та ділянках: Противник після кількох в'ялуватих спроб просунутись північніше Микільского вздовж пари посадок декілька тижнів тому припинив цей онанізм й зараз поводиться порівняно чемно.
Отже, можемо констатувати стосовно Курахівсько-Вугледарського виступу, наразі противник "стурбований" формуванням північного фасу (флангу), намагаючись максимально глибоко просунутись по напрямку на Курахово та Костянтинівку, де діють основні сили 9-ї омсбр, 20-ї мсд й половина 150-ї мсд противника.
Ба більше, противник може підсилити обидва напрямки, повернувши сюди основні сили 155-ї обр МП та задіявши повністю 163-й тп 150-ї мсд.
Чи варто розглядати цей напрямок як майбутне місце оперативної наступальної операції противника (або, як дехто називає це, — "второй волной большого летнего наступления РФ") на літню кампанію 2024-го року? Як на мене, варто, але у другу чергу, після Торецька або Слав'янсько-Краматорської агломерації… Річ у тім, що навіть враховуючи той факт, що для цього противнику, на відміну від району Торецька, тут потрібно "сформувати" лише один фас (фланг) — північний, бо на півдні він вже по-суті сформований… він все одно не встигає це зробити.
Темпи просування на Курахівському напрямку хоча й присутні (противник все ж-таки просувається як на Георгіївку, так й вздовж дороги на, власне, Курахове), однак вони занадто повільні та малі.
А без цього спроба спланувати та організувати "велике зрізання" Курахівсько-Вугледарського виступу ризикує перетворитися на повторення "большого наступления на Харьков".
Ба більше, у його найгіршому для противника варіанті — "лобовому" наступі, із виматувальними фронтальними штурмами й відповідно — "запредельными" втратами.
Ба більше, цілком зрозуміле прагнення командування УВ "Юг" витіснити наші війська за річку Вовча в районі Курахове поки видається хоча й можливим, але найближчим часом малоймовірним.
Насамперед з точки зору продовження боїв у Красногорівці й мінімального просування противника вздовж дороги Мар'їнка – Вугледар з півночі (противник по суті тут далі с. Побєда так й не просунувся).
А це своєю чергою напряму й безпосередньо впливає "стримувальним чином" на його спроможності діяти на "основному" напрямку — як на Курахове, так й у бік Георгіївки та Максимільянівки… Іншими словами, ми маємо тут справу знову зі "старой песней о главном", себто… із нестійкими флангами противника.
Так, він має вагому перевагу у кількості та обсягах розгорнутих на цьому напрямку сил й засобів, що дає йому змогу прикривати свої фланги насамперед тієї свої тактичної групи, яка зараз рветься на Курахове (20-а та 150-а мсд + 9-а омсбр).
Однак лише до певної міри… бо бої в районі Красногорівки продовжуються (5-а омсбр там ще якийсь час буде копирсатися), а "на Побєде" все ніяк не вдається "поновити рух".
Точно така сама зараз ситуація й з "Очеретинським проривом" противника на Покровському напрямку й створенням південного фасу Торецького виступу — фланги, фланги й ще раз фланги… Думаю, протягом першої половини червня стане цілком зрозуміло: що саме й коли командування противника обере для свого "великого літнього наступу".