Помер останній британський офіцер SAS часів Другої світової війни (фото)
У Великій Британії в Кембриджському будинку для літніх людей 4 січня помер майор Майк Седлер, останній член британської Особливої повітряної служби (SAS) часів Другої світової війни, який залишився в живих. Офіцеру було 103 роки.
Як повідомили в New York Times, смерть Седлера підтвердив секретар полкової асоціації SAS Джон Олкок, але причину смерті не було названо. Седлер був одним із перших новобранців і останнім членом SAS, який залишився живим з моменту його заснування в 1941 році.
Також майор був останнім із групи Long Range Desert Group (LDRG), розвідувального підрозділу, що базується в пустелі Північної Африки.
Особлива повітряна служба Великої Британії, девіз якої "Хто смів, той переміг", була створена 1941 року для вирішення розвідувальних завдань і проведення диверсій у тилу противника.
На той час Седлер служив у складі протитанкового підрозділу, який дислокувався на кордоні з Сирією в очікуванні приходу німецьких танків фельдмаршала Роммеля.
Ветеран в одному з інтерв'ю розповів, що в службу він потрапив після того, як поїхав у відпустку на Кіпр, де зустрівся з хлопцями з LDRG. "Ми вирушили до Східної Африки, потім через усю країну в Північну Африку, рили окопи в піску.
Я поїхав у відпустку в Каїр і зустрів там групу родезійців. Ми весело провели два чи три дні, і вони запитали мене, чи не хочу я приєднатися до них. Лише через два-три тижні мене прийняли в групу Long Range Desert Group", — розповів майор.
Пізніше Седлер дізнався про SAS якраз у момент, коли служба провалила свою першу повітряно-десантну операцію. Він познайомився із засновниками організації — Педді Мейном і Девідом Стірлінгом, який і прийняв у підсумку Седлера в SAS.
Сам Стірлінг страждав на частковий параліч ноги після нещасного випадку під час стрибка з парашутом, і саме йому спала на думку ідея проводити раптові атаки за допомогою невеликих груп солдатів.
Тому така людина як Седлер, який брав участь у рейдах у ворожий тил у складі LDRG, був йому потрібен. "Ми опинилися за німецькими лініями та деякий час вели спостереження.
Після цього Девід Стірлінг прийняв мене в SAS, і я вирушив на парашутну підготовку, щоб приєднатися до підрозділу. На цьому LRDG для мене закінчилася", — зізнався Седлер.
За 15 місяців SAS вивели з ладу сотні ворожих машин і знищили понад 250 літаків, після чого Роммель прозвав Стірлінга "примарним майором". Однак у січні 1943 року відбулася остання операція Стірлінга за участю Майк Седлера.
У туніській пустелі група, очолювана Стірлінгом, потрапила в засідку, влаштовану німецьким підрозділом. Стірлінг потрапив у полон і провів залишок Другої світової війни як військовополонений у Колдіці.
Седлер же втік разом із товаришем по службі з SAS і французом, який говорив арабською. Їм знадобилося п'ять днів і чотири ночі, щоб подолати 160 км без карт і їжі та встановити контакт із 1-ю англо-американською армією.
"У нас були довге волосся і бороди, і ми виглядали дуже пошарпаними. Наші ноги були в лахмітті. Я не думаю, що ми були дуже схожі на солдатів", — розповідав пізніше майор.
Після пригод у Північній Африці як штурман у пустелі Седлер повернувся в Англію і в 1944 році стрибнув з парашутом до Франції після вторгнення союзників у Нормандію.
Він брав участь у диверсійних операціях проти німецьких окупаційних сил і отримав Військовий хрест за хоробрість у діях у тилу ворога. Пізніше Седлер вступив на службу в Міністерство закордонних справ Великої Британії, працюючи в розвідці під час холодної війни.