80 млн років тому гігантських динозаврів погубив крихітний ворог: він атакував їхні кістки (відео)
Історія нашої планети налічує мільярди років і за цей час Земля стала домівкою для неймовірної кількості видів.
Одними з найвідоміших і найстрашніших хижаків вважаються динозаври, які десятки мільйонів років тому вимерли через падіння астероїда Чиксулуб на Землю, пише Science Alert. У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал.
Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки! У новому дослідженні вчені виявили, що деяких динозаврів близько 80 мільйонів років тому, ще до падіння астероїда, погубив менший ворог.
Команда виявила докази того, що потенційно смертельне захворювання кісток загрожувало життю безлічі довгошиїх динозаврів на території сучасної Бразилії. Відомо, що це одні з найбільших динозаврів Південної Америки, а проте, їхній ворог був дуже маленьким.
Науковці описали стародавні скелети шести завропод із Бразилії, які містять ознаки остеомієліту — руйнівної інфекції кісток, спричиненої бактерією, грибком, вірусом або паразитом. Сьогодні ця інфекція вражає ссавців, птахів і рептилій.
За словами провідного автора дослідження, палеонтолога Тіто Ауреліано з Регіонального університету Карірі в Бразилії, вони з колегами вважають, що в крейдяному періоді це захворювання, ймовірно, погубило динозаврів.
Стародавня батьківщина завроподів у Бразилії колись була мережею мілководних річок, що повільно течуть, і великих водойм зі стоячою водою — ідеальне місце для патогенів та їхніх переносників.
Водночас завроподи, ймовірно, віддавали перевагу цим вологим екосистемам — їхні сліди часто виявляють у стародавніх заплавах і болотах.
За словами Ауреліано, раніше вченим не часто вдавалося виявити інфекційні захворювання в завроподів, а перші з них були опубліковані лише нещодавно. Скам'янілості, вивчені вченими, були виявлені в період з 2006 по 2023 рік у бразильському штаті Сан-Паулу.
У новому дослідженні вчені проаналізували їх і дійшли висновку, що вони відносяться до однієї і тієї ж палеонтологічної пам'ятки. Це дає змогу припустити, що в той період у регіоні існували умови для зараження багатьох людей патогенами.
За словами Ауреліано, оскільки жодне з уражень кісток не демонструє ознак загоєння, інфекція, ймовірно, була активна на момент смерті. Ба більше, вчені вважають, що вона також сприяла розвитку інфекції. Команда також виявила, що інфекція кісток швидко поширювалася.
Ба більше, на відміну від слідів укусів динозаврів, ураження кісток мають "хаотичну структуру".
Результати вказують, що деякі кістки завроподів містять ураження тільки на внутрішньому боці, в той час, як інші, з більш вираженою інфекцією, демонструють круглі горбкоподібні виступи зовні.
Дані свідчать про те, що захворювання може розвиватися по-різному, можливо, залежно від виду динозавра або типу збудника.
Таким чином вчені дійшли висновку, що динозаври, можливо, і були найбільшими хижаками в історії планети, але навіть найкрихітніші патогени могли становити загрозу їхньому пануванню.