Україні потрібний мир без війни. Які уроки слід винести з підсумків Першої світової війни

Мирний договір так чи інакше закінчить цю війну. Але, як зауважує політолог Ігор Попов, це має бути мир на довгі роки — не так, як це вийшло після Першої світової війни. Під час Першої світової війни наприкінці осені 1916 Німеччина та союзники запропонували укласти мир.

Це вже було після "Верденської м’ясорубки" і спроби наступу на Соммi. Коли війна перейшла у режим "На західному фронті без змін".

Антанта відмовила укладати мирну угоду, причиною була названа готовність продовжувати війну до того часу, коли права малих народів будуть захищені. У квітні 1917 у війну вступили США і надіслали експедиційний корпус до Європи.

У 1917 Папа Римський опублікував заклик до миру, проте його відхилили обидві сторони. На початку 1918 Президент США Вудро Вільсон представив мирний план із 14 пунктів. Серед іншого, план передбачав виведення німецьких військ із Росії та Бельгії.

Після цього ще пів року Німеччина намагалася проводити наступальні операції на Західному фронті, проте вони не принесли очікуваного результату. В другій половині 1918 року війну було зупинено і почалися переговори.

Країни-переможці підготували детальний проєкт мирного договору і передали його переможеним. Великі дебати викликав пункт про репарації. Їх сума в результаті склала вартість 100 тисяч тон золота і була непідйомною для Німеччини.

За багатьма оцінками, це стало однією з причин нацистського реваншу. Тому після Другої світової війни замість репарацій було впроваджено "план Маршала". А репарації за першу світову Німеччина виплачувала до 2010 року.

Іншим спірним пунктом були заклики посадити до в’язниці кайзера Вільгельма II як особу, винну у розв’язанні війни. Після тривалих дебатів від цієї вимоги відмовилися.