Удар у спину Путіну від Ердогана та соло Сі у Самарканді. Як принижують президента Росії
Лідер Китаю Сі від них не відстає”. Думка. Ми . Ми з України З першого дня війни Фокус ні на хвилину не припиняв роботу. Наша команда вважає своїм обов'язком інформувати читача про те, що відбувається, збирати й аналізувати факти, протистояти ворожій пропаганді.
Сьогодні Фокус потребує вашої підтримки, щоб продовжувати свою місію. Дякуємо за те, що ви з нами. Сьогодні у Самарканді стартував саміт ШОС. Але попри задоволену фізіономію Путіна на зустрічах із лідерами країн, які в ньому беруть участь, настрій у нього такий собі.
А все через чергове загострення азербайджано-вірменського конфлікту. Цього разу, на відміну від попередніх загострень, Азербайджан завдає ударів по території Вірменії у міжнародному визнаному кордоні.
2020-го, коли Азербайджану вдалося провести успішну воєнну операцію щодо повернення під свій контроль частини територій Нагірного Карабаху, прем'єр Вірменії Пашинян також звертався за військовою допомогою до Путіна та ОДКБ.
Відмову надавати військову допомогу в той раз Путін доводив, що Вірменія сама не визнала незалежність Нагірного Карабаху. А за міжнародним правом Нагірний Карабах — територія Азербайджану. Але цього разу війська Азербайджану вже обстрілюють територію Вірменії.
Мета та натяк зрозумілий — Азербайджану необхідний транспортний коридор у Нахічевань, щоб мати прямий доступ до свого анклаву та вихід на кордон із Туреччиною. Без згоди та прикриття якої, звісно, Баку не пішов би на такий крок.
Але Путін і цього разу "ковтнув" та підставив другу щоку. На саміті ОДКБ у відеоформаті, який пройшов напередодні на запит Єревана, країни-учасниці відмовили Вірменії у направленні військового контингенту до району бойових дій.
Щобільше, в пабліках та соцмережах поширюються відео, на яких нібито пост ФСБ обстріляли ЗС Азербайджану. Тим самим Ердоган та Алієв завдали ще одного репутаційного удару серед найближчих "союзників" особисто Путіну.
Ну а саміт ШОС — це соло Сі, який здійснює свій перший закордонний вояж із початку локдауну 2020-го. І першою країною, яку він відвідав, став Казахстан. Це ще одна країна-учасниця ОДКБ.
І на зустрічі з його президентом Токаєвим він запевнив у підтримці суверенітету та територіальної цілісності Казахстану.
Цей сигнал, природно, пролунав саме для Путіна, пропагандисти якого (зокрема вірменського походження — чоловік Симоньян) встигли "відзначитись" раніше прямими погрозами на адресу Казахстану, погрожуючи повернути "споконвічні території РФ" на півночі країни.
І сам саміт, на якому Сі присутній особисто, — це відповідь Китаю Вашингтону після загострення навколо Тайваню. Китай формує свою вісь союзників.
Але поки це швидше лише клуб антифанів США та прихильників багатополярного світу, які прагнуть: - диверсифікувати джерела пільгового кредитування (Банк ШОС, де основний спонсор роздачі дешевих кредитів — Пекін); - збалансувати геополітичний вплив Вашингтона у світі.
Але про жодні перспективи перетворення його на альтернативу НАТО не може бути й мови. Дві країни-учасниці ядерного клубу та ШОС — Індія та Пакистан — мають територіальні претензії одна до одної й перманентно балансують на межі військового конфлікту.