Озброїти дрони ракетами і ФАБ-200: чи потрібна Україні своя версія російського С-70
У Донецькій області 5 жовтня за загадкових обставин був збитий російський безпілотник С-70 "Охотник", розроблений компанією "Сухий" та Російською авіабудівною корпорацією "МіГ", але поки що навіть не запущений у серію.
Фокус звернув увагу на цікаві деталі історії та те, як вона може послужити на користь Україні. Як вважає Forbes, російський винищувач міг збити С-70 "Охотник" у районі Часового Яру після того, як останній вийшов із ладу. Внаслідок уламки БПЛА впали на Костянтинівку.
За однією з версій, екіпаж літака Cу-57 атакував безпілотник, оскільки втратив над ним контроль. Український аеророзвідник із ЗСУ Олександр Карпюк, відомий під псевдонімом Serg Marco, прокоментував подію на сторінці у Facebook.
На його думку, "Охотник" є продовженням проєкту великого ударного БПЛА Х-45 початку 2000-х від американської компанії Boeing. Ще тоді концепцію визнали безперспективною, але Росія продовжує розвивати С-70 не як повноцінний БПЛА, а як демонстратор технологій.
І політ "Охотника" у парі із Су-57 5 жовтня влаштували у першу чергу для пропаганди, так само як сумнозвісне випробування ядерної ракети "Сармат". "На наступний день російські ЗМІ повинні були вибухнути "першим бойовим застосуванням літака 5 покоління з бойовим БПЛА!".
Ну, типу, американці досі тестують, а ми вже в бойових діях використовуємо! Бачите, в нас і СУ-57 є, і С-70 працює, ось вам кадри, ось вам фоточки", – припустив Олександр Карпюк.
За інформацією військового, російський винищувач залетів в зону, яку не прикривали засоби ППО, але попав під вплив систем радіоелектронної боротьби, яка заглушила канал зв'язку між літаком і безпілотником, через що останній безконтрольно полетів у напрямку, де Сили оборони могли його таки збити.
Пілот літака оцінив ризики і вирішив не рухатися слідом, намагаючись відновити зв’язок, а збити неслухняний апарат, аби його не захопили.
Капітан ЗС РФ Ілля Туманов у своєму блозі Fighterbomber занепокоївся, що українські фахівці "до гвинтика розберуть" безпілотник та дослідять, із чого він зроблений.
За інформацією Forbes, на території України впало достатньо неушкоджених деталей, щоб експерти ідентифікували літальний апарат та його озброєння. Відео з місця падіння це підтверджують.
Віктор Локотков, керівник відділу маркетингу компанії Airlogix, яка створює безпілотні авіаційні комплекси Gor, вважає, що найкорисніше українцям вилучити та вивчити систему зв'язку "Охотника". Зокрема це може підказати фахівцям, як можна його глушити.
У другу чергу, важливо дослідити вбудоване програмне забезпечення польотного комп'ютера. "У принципі треба все проглянути: систему розпізнавання свій-чужий, двигун, корисне навантаження. Звернути особливу увагу на постачальників із "західного" світу, — додав він.
— Треба завжди бути обережними з появою високо технологічного озброєння у ворога. Але у цьому випадку загроза незначна, бо згідно з відкритими джерелами їх лишилося дві одиниці дослідних зразків".
Олександр Карпюк вважає доволі безкорисною систему керування С-70 з літака через радіозв’язок. У БПЛА немає автопілота або системи штучного інтелекту, яка могла б підстрахувати у випадку втрати контролю з боку оператора.
"Тобто пілоту СУ-57 треба не тільки займатися керуванням літака, а ще і цей 20-тонну труну, якось треба не загубити у польоті.
Що доволі дивно, якщо брати застосування згідно з елементарною логікою, бо БПЛА повинен зняти частину функцій з літака, а не додати їх літаку своїм існуванням", – висловився він. Фокус зацікавився, чи може Україна зробити подібне, наскільки це важко і доцільно.
Як показує історія повномасштабної війни, Росія добре масштабує своє виробництво, але їй складно створити щось принципово нове, не копіюючи закордонні технології.
Наприклад, вона користується здебільшого розвідувальними та ударними БпЛА, розробленими ще до початку 2022 року, ті ж "Орлани", SuperCam, Zala, "Ланцет". Україна має в арсеналі цілий "зоопарк" дронів різних моделей, створених вже після вторгнення.
До того ж багато революційних технологій, які зараз використовуються у боях, першочергово придумали саме українці, а вже потім перейняли окупанти, наприклад, FPV-дрони і "окопну РЕБ" проти них.
Ймовірно, зробити для Сил оборони щось на зразок С-70 для роботи у парі з винищувачами українським інженерам теж під силу. Віктор Локотков стверджує, що "прив'язати" безпілотник до літака — це задача середнього рівня складності.
Зв'язок можна реалізувати через додатковий термінал або окрему систему, у такому випадку взагалі не буде впливу на засоби зв'язку літака. Ефективність використання подібних апаратів викликає питання.
Їх можна використовувати як супутню платформу для розвідки, атакувальну з бойовою частину повітря-повітря або повітря-земля, помічник для маневрового ближнього бою. Представник Airlogix каже, що доцільність використання таких БПЛА полягає лише в тому, щоб не гинули люди.
Тобто пілот може керувати безпілотним апаратом на відстані, не ризикуючи життям, не залітати в зону роботи ППО, а якщо ворог збиватиме такі БПЛА, то буде знищена лише система.
"Тут є багато "але", і ось тут важливо, як фактично відбувається управління такими БПЛА і що для цього потрібно. Тобто технічно це все мають бути алгоритми і системи.
Найпростіший спосіб керування — задається периметр, на якій відстані має бути розташований БПЛА від літака під час польоту. Другий варіант — використовувати складніші алгоритми маневрування на випадок, якщо щось відбувається.
Може бути і зовсім проста система, коли пілот вручну керує одразу двома літальними апаратами: літаком і безпілотником. Але я думаю, що там відбувається все не таким чином, якраз є автоматичний режим польоту.
У такому випадку можуть виникати проблеми, тобто коли втрачається зв'язок, його придушує РЕБ, або просто система виходить із ладу, як скоріш за все відбулося з С-70, і окупантам було краще його збити, ніж дозволити летіти далі у повітряний простір України, де наші сили РЕБ зможуть його посадити на своїй території і детально дослідити", — прокоментував Віктор Локотков.
За інформацією, яку росіяни поширювали про С-70, цей БпЛА можна озброїти керованими ракетами, бомбами, що планують, як-от касетна бомба "Дриль", і ракети для повітряного бою, як-от Х-74М2, протирадіолокаційні ракети Х-58 для придушення ППО.
На місці падіння "Охотника" в Україні знайшли фрагменти коригованої авіаційної бомби УМПБ Д-30, яка є авіаційним боєприпасом, розробленим на базі 250-кілограмової ФАБ-250.
Цей боєприпас має систему наведення за супутниковими координатами, а його максимальна дальність польоту, за деякими даними, може становити від 50 до 90 км.
Віктор Локотков зазначив, що для використання боєприпасів масою у 250 кг потрібен БПЛА з відповідною вантажопідйомністю. Дуже важливо, щоб двигун мав достатню тягу для польоту, тобто це має бути дуже великий апарат із потужною силовою установкою.