Путінський провал: що показав для України та світу саміт ШОС у Китаї
З якою метою була озвучена ця заява і чому у підсумковій декларації Шанхайської організації співробітництва не згадується Україна, з’ясовував Фокус.
У понеділок, 1 вересня Рада глав держав Шанхайської організації співробітництва (ШОС) за підсумками саміту в Китаї схвалила Тяньцзіньську декларацію.
Серед іншого, в документі закріплені принципи невтручання у внутрішні справи, незастосування сили, а також відмови від односторонніх санкцій. Водночас Україна в декларації прямо не згадується.
Натомість під час свого виступу на саміті ШОС Путін фактично повторив тези, які висловлював і раніше. Зокрема, за словами правителя РФ, позиція Москви "полягає в тому, що безпека однієї країни не може гарантуватися на шкоду безпеці іншої".
"Ми високо цінуємо зусилля Китаю, Індії, інших наших стратегічних партнерів, покликані сприяти врегулюванню української кризи.
Зазначу, що розуміння, досягнуте на нещодавній російсько-американській зустрічі на Алясці, сподіваюся, також йдуть у цьому напрямку, відкриваючи дорогу до миру в Україні", - зазначив очільник Кремля.
Крім того, він вкотре наголосив на необхідності усунути "першопричини української кризи" та не допустити "втягування" України до Північноатлантичного Альянсу (НАТО).
В кулуарах саміту Путін обговорював кейс мирного врегулювання з прем’єр-міністром Індії Моді та президентом Туреччини Ердоганом. Обидва лідера перед поїздкою на саміт до КНР мали телефонні розмови з президентом Володимиром Зеленським.
Глава держави тоді зазначав, що у розмові з прем’єром Індії підтвердив готовність до зустрічі з Путіним. Моді ж, за словами очільника Банкової, погодився передати "відповідний сигнал" України до вищого російського керівництва.
Вже після зустрічі з Путіним на саміті ШОС Нарендра Моді наголосив, що необхідно знайти спосіб якнайшвидше покласти край конфлікту та встановити постійний мир.
Тим часом після зустрічі з Ердоганом Путін назвав Анкару надійним партнером Москви та згадав про значний внесок Туреччини у врегулювання збройного конфлікту Росії з Україною.
Те, що Україна прямо не згадується у підсумковій декларації саміту ШОС, означає, що єдиної позиції щодо російсько-української війни у членів Шанхайської організації співробітництва не має, і це для Києва найважливіше.
Таку думку у розмові з Фокусом озвучив політолог Володимир Фесенко. "Тому, які б там пісні не співали б російські пропагандисти після ШОС-саміту, говорити про те, що на цьому заході у Китаї домінували путінські наративи, я би не став.
Те, що Путін наговорив у своєму виступі - це одне, а офіційний документ – це зовсім інше.
Відсутність України в декларації означає, що або Китай чи Індія не захотіли підтримувати російську позицію, або мали місце розбіжності в оцінках російсько-української війни і того, що потрібно робити далі.
Саме в таких ситуаціях зазвичай не згадують конкретну проблему", - зауважує експерт. На переконання Володимира Фесенка, саміт ШОС, передусім, продемонстрував домінування Китаю серед країн Глобального Півдня і претензію КНР на роль лідера "антизахідних держав".
"Китайці дуже часто говорять про багатополярний світ, але, тим не менше, претендують на домінуючу роль. І Путін, якби він не надував щоки, непрямо з цим погоджується.
До речі, в контексті нинішнього саміту ШОС, я звернув би окрему увагу на епізод, що стосується Азербайджану та Вірменії. Обидві країни претендують на входження до ШОС, але Індія грає на боці Вірменії, тоді як Пакистан на боці Баку.
В результаті входження цих країн заблокували. Я це веду до того, що в них усередині ШОС є протиріччя навіть регіонального штибу.
Єдина тенденція, яка чітко проявилася – це домінування Китаю на тлі стремлінь Путіна посилити власні позиції для проявлення поляризації у відносинах з Заходом.
Однак, слід зазначити, що в той же час і китайці, і росіяни з різних причин, але намагаються домовлятися з американцями", - зазначає політолог.
Констатувавши наявну наразі загальносвітову поляризацію, Володимир Фесенко підсумував: "Європейці це чудово бачать, тоді як Трамп, на жаль, не розуміє тих глобальних тенденцій, які проявляються. Він закоханий сам у себе і не бачить того, що відбувається навколо нього.
Втім, повертаючись до підсумкової декларації ШОС-саміту, зазначу, що не згадування там України для нас – не найгірший варіант. Це означає, що країни, які мають економічні зв’язки з Росією, не бажають напряму підтримувати РФ в питанні війни проти України.
Для нас це, скажімо так, той мінімальний позитивний результат, який цілком влаштовує. Повірте, було б набагато гірше в усіх сенсах, якщо би у цій декларації червоною ниткою проходили проросійські позиції".
Політолог Віктор Небоженко, коментуючи для Фокуса очевидні та завуальовані результати саміту ШОС в контексті російсько-української війни, зауважує наступне: "Слава Богу, повірте, що Україна у Тяньцзіньській декларації не згадується прямо.
Для нас насправді найголовнішим є те, що відбулося геополітичне стратегічне приниження Росії. Весь світ побачив, що Росія – одна серед інших, а не керівник ШОС і це сталося саме через її напад на Україну.
Ще один надважливий момент, на який я би звернув увагу полягає в обговоренні на саміті ШОС питання ймовірних конфліктів та зміни кордонів у Центральній Азії. Це дуже і дуже важливий нюанс. Тобто, Китай взяв на себе відповідальність за те, що кордони не будуть змінюватися.
Ось вам і опосередковане визнання проблеми України, адже після агресії РФ щодо нашої держави всі у світі розуміють, що це може відбутися з ким завгодно".
Те, що Путін "ніс на саміті ШОС захмарну маячню" щодо розв’язаної ним війни проти України, вважає Віктор Небоженко, нікого з глобальних гравців особливо не обходить, оскільки в інакшому разі Київ неодмінно фігурував би в підсумковій декларації у вигідному для Москви контексті.
"Для нас головне, що в декларації з’явилися формулювання на кшталт "агресивна поведінка", тощо. Загалом, я вважаю навіть дуже непоганим той факт, що Китай збирає довкола себе якісь сили.
Опосередковано це означає одне: Сполученим Штатам, якби Трамп не крутив носом, таки доведеться нам допомагати надалі з тим, аби продемонструвати світу свою цінність.
Ми ж бачимо, що відбувається з Індією – спроба США встановити високі тарифи проти Нью-Делі за торгівлю нафтою з РФ, виявилася ударом, передусім для Вашингтону.
І для нас це добре, бо чим більше битимуть Трампа, тим більш раціональною буде його політика щодо України", - наголошує експерт.
Саміт ШОС, вважає Віктор Небоженко, став "додатковою пігулкою для Трампа від його геополітичних дивацтв" і щодо України, і відносно інших держав.
"Сполучені Штати, попри забаганки пана Трампа, не можуть собі дозволити царсько-авторитарний геополітичний стиль", - зазначає політолог.
Відштовхуючись від цієї тези, експерт прогнозує, що, "отримавши поразку" на ШОС-саміті від Китаю, Сполучені Штати стануть більш чутливими до "української біди, викликаної дикунською поведінкою Російської Федерації".
При цьому політолог вважає помилкою Путіна те, що він приїхав на саміт ШОС не з новими ідеями, а зі старою платівкою.
Резюмуючи, Віктор Небоженко зауважив, що наразі Росії не має чого запропонувати країнам-учасницям ШОС, які намагаються напрацювати цивілізовані геополітичні правила гри, тоді як Кремль плює на будь-які правила з високої гори.
Тим часом у Міністерстві закордонних справ України (МЗС), також відреагували на відсутність згадки війни Росії проти України у підсумковій декларації саміту ШОС: "Це свідчить про провал дипломатичних зусиль Москви.
Кремль зазнав чергової поразки у спробах представити світ розділеним в оцінках російської агресії проти України, нав’язати уявлення про те, що держави за межами Європи та Північної Америки мають прихильний до РФ погляд на причини, наслідки та шляхи завершення її війни проти України".
Підкресливши, що Росії так і не вдалося звести національні позиції країн ШОС до спільної позиції, яка влаштовувала би Кремль, у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві закликали Китай відігравати більш активну роль у наближенні миру в Україні.