Уроки операції "Павутина" для "Золотого купола" США: чи захистять ракети за $300 тисяч
Чи можуть аналогічні операції влаштувати нападники на Сполучені Штати Америки? Які висновки мали б зробити творці американського "Золотого купола"? Українська операція "Павутина", внаслідок якої були знищені бомбардувальники, що стояли на злітних смугах російських авіабаз, змінила підхід американських стратегів до захисту військових баз і території США Фокус переклав статтю головного редактора порталу Air & Space Forces Magazine Тобіасв Неґеле, присвяченій операції "Павутина".
Журналіст з 40-річним досвідом у військовій тематиці пояснив, чому "Золотий купол" США може й не захистити проти повстанців чи представників інших ворожих сил.
В ході операції "Павутина" з території Росії було запущено безліч БПЛА, що стало цілковитою несподіванкою для російських ВПС, які виявилися абсолютно до цього не готовими і не змогли відбити удари з близької відстані.
ВПС США можуть винести з цього урок щодо захисту власних баз, а також щодо загроз, від яких повинен захищати США майбутній "Золотий купол".
"Багато хто легковажно ставився [до можливих атак безпілотників на США], оскільки вважав, що "тиранії відстані" вистачить для запобігання таким загрозам, — розповідає Даґ Джонс, технічний директор оборонної компанії Leidos.
— Вони не враховували… застосування БПЛА повстанцями". За словами Джонса, атака України показала, що невеликі БПЛА, контрабандою доставлені до місця запуску поблизу потенційних цілей, можуть обійти звичайні засоби захисту.
"Проти них не можна просто використовувати протиракетний і гіперзвуковий захист, як у сценарії на кшталт "Золотого купола", або інтегровану протиповітряну і протиракетну оборону, — відповідає Джонс на запитання журналу Air & Space Forces Magazine.
— Необхідно також захищати внутрішню територію країни… зокрема, [від] загроз вашим засобам ППО".
Подібно до того, як середньовічні армії захищали своїх найцінніших лучників у бою, щоб зберегти можливість завдання ударів глибоко в тил ворога, сучасна система військових баз — як і потенційний "Золотий купол" — також повинна зосередитися на захисті своїх основних активів, каже Джонс, наводячи як приклад радари і ракетні батареї, необхідні для відбиття атак з великої відстані.
"Те, що сталося за останні шість місяців, безумовно змусило дещо інакше подивитися на реальні сценарії", — додає він.
Генеральний директор Leidos Том Белл не вважає, що його компанія стане "містером "Золотий купол", але він бачить для компанії можливість заробити 4-5 мільярдів доларів, надаючи елементи пазла для "Золотого купола".
За його словами, компанія Leidos може багато чого запропонувати "від наземного рівня і ППО для протидії БПЛА, а також крилатим ракетам… до спостереження за кордоном, пасивних і активних радарів, можливостей розвідки за горизонтом і вздовж кордонів США… аж до космічного рівня і всебічного розуміння загроз".
Необхідно розв'язати загальну задачу про те, що саме повинні охоплювати ці системи захисту.
Leidos спеціалізується на системній інтеграції, управлінні даними та пов'язаних технологіях, але при цьому компанія дедалі активніше займається постачанням обладнання завдяки новим придбанням і стратегічним ініціативам.
На даний час її портфоліо включає ракети, безпілотні морські системи та багато іншого.
Компанія зацікавлена в розробці дешевших крилатих ракет — в діапазоні 300 тисяч доларів, щоб задовольнити потреби Пентагону в "доступному масовому виробництві", а також у потенційному виробництві "тактичних" гіперзвукових ракет з метою зниження вартості одиниці такої зброї до менше ніж 10 мільйонів доларів.
Але Джонс каже, що він зацікавлений і в пошуку кращого способу захисту від недорогих масових засобів, які зараз використовують супротивники. У зв'язку з поширенням загроз низького рівня чиновники Пентагону прагнуть розробити дешевші рішення для протидії їм.
Конфлікти з Іраном і Єменом виявили невідповідність витрат на захист від примітивних атак: США витратили десятки мільйонів доларів на зброю, щоб протистояти іранській зброї, вартість якої становить лише дещицю цієї суми.
"Історично склалося так, що ми хочемо перехоплювати об'єкти якомога далі, — сказав Джонс. — Це означає, що ви стріляєте своїми найдорожчими і досконалими ракетами по цих об'єктах на величезні відстані.
У ситуації, коли противник використовує проти вас масові засоби, вам недоступна така розкіш, тому що у вас просто не вистачить високотехнологічної зброї — ми бачили це в Червоному морі та інших місцях".
Американські оборонні планувальники повинні задатися питанням: "Як оптимально зіставити зброю і ціль?", враховуючи потенційний збиток від даної цілі, а також вартість і цінність зброї, додає Джонс.
Як збалансувати ризик від використання моїх ресурсів із максимальною загальною результативністю? Тут Leidos бачить можливості для розробки автоматизованих механізмів прийняття рішень, які зможуть націлювати дорогі ракети типу Patriot або THAAD на найнебезпечніші загрози, такі як гіперзвукові та балістичні ракети; зброю середнього рівня — на протидію крилатим ракетам; і зброю невеликого радіуса дії — для протидії невеликим БПЛА з найменшою руйнівною силою.
"Наймасовіші та недорогі засоби бажано застосовувати для перехоплення цілей на малій відстані, — сказав Джонс. — Ми проводимо багато досліджень у цій галузі та активно співпрацюємо з ВПС з цього питання". Тобіас Неґеле — головний редактор журналу Air & Space Forces Magazine.
Тривалий час він був головним редактором групи Military Times, а також Defense News. Засновник журналу Marine Corps Times, а до цього — Military & Aerospace Electronics.