Технології

"Втрачаємо найкращих людей": бійцям ЗСУ продають неробочі засоби РЕБ, як їх перевірити

Українські військові отримують від недобросовісних виробників комплекси і вважають, що захищені від ворожих дронів, але зрештою гинуть. Українські військові зараз дуже покладаються на різноманітні засоби радіоелектронної боротьби для придушення дронів.

Бійці часто не усвідомлюють, що вони можуть не захистити, а навпаки – нашкодити. Фокус поспілкувався про це з досвідченим волонтером Костянтином Юрчаком, який навчає військових і забезпечує їх БпЛА й технікою для радіоелектронної боротьби.

Через велику потребу у засобах РЕБ в Україні і навіть у Європі з’явилося багато виробників, але деякі з них відверто спекулюють і наживаються на війні, наражаючи бійців на небезпеку, бо не забезпечують заявлених характеристик.

Нещодавно Костянтин Юрчак розповів про один такий випадок на своєму YouTube-каналі.

Привізши чергову партію допомоги у Курську область РФ, волонтер поспілкувався з хлопцями і почув від них про "купольний" комплекс проти БпЛА за 12 000 євро, встановлений на квадроцикл, на якому бійці кожного дня до десяти разів возять особовий склад та боєкомплект за лінію фронту.

Костянтина Юрчака збентежила фраза, що РЕБ діє "на всі діапазони", що фізично неможливо реалізувати у компактному форм-факторі. Виявилося, що діапазони там передбачені далеко не всі.

Лише 900 МГц проти ударних FPV-дронів, 2,4 та 5,8 ГГц (має впливати на коптери DJI Mavic), та модуль придушення супутникової навігації (GPS).

Купольний РЕБ з діапазонами 2,4 та 5,8 ГГц, встановлений на рухомому об'єкті на практиці майже не працює, бо коптери DJI, коли втрачають сигнал продовжують рух, або піднімаються вгору.

Коли ж виходять за межі дії радіоперешкод, і сигнал з'являється, вони заходять на ціль і здійснюють скид з більшої висоти, де РЕБ їх не дістане, адже радіус ураження дронів в купольних комплексів у десятки разів менший ніж у антидронових рушниць спрямованої дії.

"Модуль впливу на навігацію GPS у купольному РЕБі на лінії бойового зіткнення не має жодного сенсу. Кожен пілот скаже що супутників в зоні бойових дій майже немає! Бо там працюють потужні системи придушення GPS сигналу.

Тому дрони майже всі літають в режимі АТТІ", – запевнив волонтер у коментарі Фокусу.

Знайомі Костянтину розробники засобів радіоелектронної боротьби дослідили комплекс і виявили, що потужність модулів в даному купольному РЕБ складає всього 20 Вт, а цього дуже мало для антидронового "купола".

Незабаром волонтери привезли бійцям дрон, що працює на 900 МГц, аби перевірити сумнівний засіб. Під час тесту цей засіб зовсім не вплинув на коптер, тобто виявився абсолютно безсилим.

Виходить, що кожного разу, коли військові виїжджали у зону бойових дій, то могли загинути, покладаючись на цей комплекс. Їм просто пощастило, що росіяни їх не атакували. "Тисячі хлопців, яких обдурюють, на яких наживаються.

Питання навіть не у наживі, а у тому, що їх просто прирікають на смерть", – прокоментував автор ролика. У бесіді з Фокусом Костянтин Юрчак додав, йому сказали, що згаданий засіб РЕБ зроблений у Європі, але неробоче обладнання Силам оборони постачають і українські виробники.

Деякі з них доволі відомі і навіть тісно співпрацюють з державою. "Я ніколи не зрозумію нелюдів, які наживаються ціною життя наших людей. Бізнес є бізнес, завжди будуть заробляти, але при цьому давайте ж хороший продукт, якісний.

А коли дають неробоче або дешеві запчастини ставлять, і при цьому продають дорого, щоб збагатитися – я вважаю це зрадою. Потрібен контроль на державному рівні, бо ми постійно втрачаємо найкращих людей через це", – висловився волонтер.

Костянтин наголошує, що перш за все потрібно розуміти, дрони на війні постійно розвиваються, а разом з ними – і РЕБ. Це як отрута і протиотрута.

На початку 2023 року працювали засоби РЕБ проти FPV-дронів, що працювали на діапазоні 900 МГц, але з того часу ситуація сильно змінилася, і зараз БПЛА літають вже на 100, 300, 700, 900 МГц.

Тож комплекси РЕБ повинні постійно вдосконалюватись, і більшість пристроїв не працюють через те, що вони технологічно застаріли. "Чим нижча чистота, тим більша антена, і між ними має бути певна відстань.

Тому коли мені кажуть, що прилад всі частоти давить, і показують коробку 20 на 30 см, це по всім законам фізики не може працювати так, як заявлено. І щоб там не розповідали, хто б не був виробником цього приладу – воно не може впливати на всі діапазони", – зазначив волонтер.

Існує РЕБ спрямованої та купольної дії. Якщо спрямована, наприклад, антидронова рушниця, то вона може діяти на відстані понад 1,5 кілометра завдяки вузькому променю близько 10-15 градусів.

Якщо ж випромінювати радіоперешкоди у всіх напрямках (360 градусів) з тією ж потужністю, то дальність ураження значно знижується. Щоб додати потужності, потрібно більше енергії, значить – більший акумулятор.

Тому засіб РЕБ для придушення лише середніх частот від 700 до 1000 МГц потребує акумуляторної станції 3 кВт, щоб працювати стабільно хоча б кілька годин. Костянтин рекомендує військовим, що працюють з системами РЕБ мати аналізатор спектра або хоча б простий детектор дронів.

Спектраналізатор покаже, на яких частотах випромінюються радіосигнали і чи дійсно засіб РЕБ діє у заявлених діапазонах. Вартість – близько 4000-15000 гривень в Україні, може бути дешевше, якщо замовляти з Китаю. Детектори дронів не такі інформативні для цієї задачі.

"Долучатись потрібно і волонтерам, і виробникам. Я рекомендував з кожним РЕБом передавати спектроаналізатор. Ціна питання порівняно з комплексом – не така велика, але хлопці зможуть перевірити, працює він чи ні", – заявив співрозмовник.

Якщо ж під’єднати до спектроаналізатора спрямовану антену, то він попередить про наближення БПЛА за кілометр або півтора, а також визначає частоту на якій працює ворожий дрон.

Якщо на аналізаторі дронів встановлена українська прошивка – він покаже можливу назву дрона і при наближенні ворожого БПЛА вбудований динамік подасть сигнал. Деякі виробники дають датчики, які при приєднанні до комплексу показують, чи він працює, але не визначає частоти.

Вони можуть світитися, якщо робочі тільки частина модулів. Перевіряти засоби РЕБ потрібно не тільки при покупці, але й регулярно при використанні, раптом якийсь модуль відмовив або перегорів.

Особливо ті, що мають штирові антени, адже на ЛБЗ вони пошкоджуються, від ударів об гілки дерев або від вібрацій при поїздках по полю бою, контакти руйнуються і окислюються, що б не говорили виробники.

Якщо антена не приєднана при увімкненні комплексу, то її модуль згоряє, а отже не зможе захистити від дронів у своєму діапазоні. Неправильно встановлений засіб не працюватиме.

Костянтин Юрчак неодноразово помічав антени для РЕБ, встановлені прямо за кабіною, під металевими сітками або дугами. Теоретично, такі засоби "могли згоріти", адже метал відбиває радіосигнали, і модулі при цьому можуть вийти з ладу.

Якщо ж розмістити комплекс прямо у кабіні, то потужне випромінювання згубно впливає на організм екіпажу і модулі згорять. Помилки при використанні теж загрожують життю бійців, і не тільки через шкоду здоров'ю.

Ворог може вловити радіосигнали, визначити її джерело, а потім атакувати позицію дронами, чи артилерією. У ворога достатньо технології, що бачать навіть пульти дронів типу Mavic з передавачами 1 Вт, і чим вища потужність, тим легше виявити джерело.

А РЕБ має потужність від 100, 200, 300 Вт і більше. Тому, щоб не потрапити під обстріл, військові повинні вміти користуватися засобами радіоелектронної боротьби.

Для цього мої друзі прописують правила, розробляють дистанційне керування системами РЕБ, створюють системи захисту від БПЛА під конкретні задачі. "Оператор дрона чи РЕБ – це ціль номер один. І якщо його засікли системи РЕР, ворогу потрібно 7-15 хвилин, щоб навести удар.

Якщо на позиціях оператори дронів не винесли антену на певну відстань, не використали ретранслятор, то через 15 хвилин по ним може прилетіти – і хлопців не стане", – поділився пан Юрчак.

Те саме стосується і систем захисту від дронів (їх ворог бачить у сотні разів краще, ніж пульти керування БПЛА), вмикати їх потрібно лише за потреби та обов'язково дистанційно.

Виявлення особливо небезпечне при використанні засобів РЕБ на позиціях, бо це статична ціль, на відміну від техніки, яка рухається. Один-два ворожих дрони впадуть, а третій вже влучить, навіть якщо придушується потрібний діапазон.

Зараз технології дозволяють росіянам швидко змінювати частоти.

У Костянтина був випадок, коли військові просили дістати Mavic, поки він з ними спілкувався і розпитував, чи вони знають яку прошивку ставити, як працювати з ретранслятором і виносною антеною, а за цей час їм дрон надіслали родичі.

Бійцям здалось що їх знань з цивільного життя вистачить, у результаті через 15 хвилин після запуску безпілотника потрапили під обстріл, двоє з них загинули. "Вони просто хотіли Mavic, думали, що стануть при цьому мобільними і ефективнішими, і не слухали порад.

Зараз хлопців немає. Рідні хотіли допомогти, а тим самим їх знищили, практично вбили, як би це не було гірко. Тому так само і з РЕБ, якщо не знаєш, як його встановити і як з ним працювати", – поділився історією Костянтин Юрчак.

За словами Костянтина Юрчака, найбільша проблема у сфері РЕБ – це необізнаність військових та волонтерів, які з ним працюють. Вони часто не знають, як перевірити комплекси і встановити їх.

Це специфічна тема, яка вимагає хоча б базових знань фізики, електроніки, радіотехніки. "Більшість таких "продавців", розробників РЕБ, вони, як правило, виготовили, чергу набили, зробили класну рекламу: дорого, багато, потім це все продали, хлопцям розказали, ніби воно працює.

Або якщо завезли на частину, то командири запевнили, що все добре. Все, хлопці їздять і думають, що воно їх береже. Військові не заглиблюються і не знають, чи працює засіб взагалі. Потрібно стимулювати виробників РЕБ і БПЛА.

При цьому посилити контроль, встановити правила користуванням і навчати користувачів", – каже він. Вже існують курси, де військових навчають безкоштовно.

Волонтерам, які закуповують та передають засоби РЕБ Силам оборони, теж потрібно розбиратися у цій сфері і обов'язково передавати знання військовим.

Їм у тилу набагато простіше вчитися, ніж бійцям на передовій, якій постійно виконують бойові задачі і ледве мають час на відпочинок.

"Я кожен раз, коли завожу РЕБ чи БПЛА на фронт, навчаю хлопців, з ними працюю, тестую прилади, показую, як ними користуватись, і лише тоді впевнений що вони їм допоможуть. Це зброя.

Якщо ти просто сидиш і сподіваєшся на неї, думаючи, що це тебе врятує, то прилетить дрон – і людини немає. Ми навіть не будемо знати, спрацював РЕБ чи не спрацював. Тому потрібно не просто продавати.

Навіть якщо ви дорого продаєте, то навчайте людей і дайте бійцям елементарні прилади для перевірки РЕБ, – звернувся Костянтин до виробників. – РЕБ як оберігає хлопців, так і, навпаки, може нашкодити".

Перед тим, як відправити бійцям засіб РЕБ, потрібно добре їх розпитати про те, для яких задач він потрібен, де будуть встановлювати і використовувати. Це впливає на вибір типу комплексу, бо є "окопні", для техніки, штурмові рюкзаки.