Саміт G20 і доктрина Відодо. Чому Індонезія хоче стати посередником у російсько-українській війні
У чому актуальність російсько-української повістки для Тихоокеанського регіону та як пов'язані "доктрина Відодо" й війна в Україні? Думка.
МЗС Індонезії стверджує, що президент України Володимир Зеленський і президент РФ Володимир Путін особисто відвідають саміт G20, який відбудеться в листопаді на Балі — хоча ні прессекретар Зеленського Сергій Никифоров, ні прессекретар Путіна Дмитро Пєсков наразі не підтвердили цю інформацію.
Проте ще під час візиту в Київ індонезійський президент Джоко Відодо (відомий також під прізвиськом Джокові) запропонував виступити посередником у переговорах між Україною та РФ.
2014 року президент Індонезії Джоко Відодо оприлюднив доктрину "Індонезія – Морська вісь світу". У ній Джокові виділив п'ять головних "опор", на яких базується його бачення поточної ситуації та перспектив.
Для Індонезії доктрина визначає два основні завдання — геостратегічну та геоекономічну. Геостратегічна спрямованість передбачає значне розширення сфери зовнішньополітичних інтересів Індонезії та вихід із Південно-Східної Азії до макрорегіону Індо-Пацифіки.
Доктрина Відодо розширює сферу інтересів Індонезії від Австралії на весь басейн Індійського океану, включаючи прибережні держави Африки. Головна мета — підвищення статусу Індонезії до рівня впливової світової (морської) держави.
Геоекономічний аспект передбачає перетворити Індонезію на стратегічний транспортно-логістичний і торговельний вузол світового значення. Насправді ідея не нова. Ще перший президент Індонезії Сукарно в 1953 р. закликав співгромадян стати морською нацією, володаркою морів.
Відроджуючи ідеї батьків індонезійської державності, Джоко Відодо проголосив гасло: "У морях наша велич". У доктрині Відодо вперше було висунуто концепцію морської дипломатії.
Насамперед, морська дипломатія має бути спрямована на усунення джерел конфліктів на морі, таких як незаконний вилов риби, порушення суверенітету, територіальні суперечки, а також піратство та забруднення морів.
Ця концепція наголошує на прагненні вирішувати проблеми мирним дипломатичним шляхом через переговори без застосування будь-яких форм насильства.
Залучаючись до російсько-української війни, Відодо розширює сферу інтересів Індонезії ще більше, стаючи учасником європейської повістки. Як, загалом, і очікується від держави, яка претендує на роль лідера в тому чи іншому масштабі.
Індонезія сьогодні — одна з провідних економік світу, регіональний лідер, який прагне впливати на глобальні процеси та займає тверду позицію в обговоренні світового порядку (про геополітичні завдання Індонезії я писала тут).
Тому для Джакарти надзвичайно важливим є успіх саміту G20, який, як і будь-який інший глобальний майданчик, розглядається індонезійським керівництвом як спосіб вийти за межі регіону, продемонструвати свої досягнення світу й привернути увагу до своєї економіки для вирішення внутрішніх завдань.