Західні ЗМІ шукають сенсацій, а діпфейки загрожують українцям: як не стати жертвою пропаганди РФ (відео)
Західні впливові ЗМІ часто пишуть речі, які не подобаються пересічному українцеві стосовно війни, але це зовсім не означає, що така преса свідомо працює на Москву. Не варто так вважати, але вказувати на такі помилки журналістам може кожен з нас.
В цілому, до будь-якої інформації в пресі треба ставитись обережно. Про це в інтерв'ю Фокусу розповіла Олена Ремовська, відома журналістка та ведуча "Суспільного Мовлення".
За її словами, якщо впасти до тавруванням таких ЗМІ, які напрацьовували свою репутацію багато років, то українці зашкодять тільки собі. Краще зайнятись налагодженням комунікацій з впливовими медіа.
"Нещодавно ми побачили в статті New York Times критику українських фортифікацій та супутникові знімки, тому що західні медіа намагаються шукати ексклюзив, — акцентує Ремовська. — В цих перегонах за ексклюзивом часом вони вдаються до доволі дивних кроків".
Наприклад, каже журналістка, західна преса може розказувати про те що при відступі з Авдіївки до тисячі українських військових потрапили в полон і посилатися на двох неназваних солдатів.
Це дійсно доволі дивний підхід до того, щоб вказувати таку сенситивну інформацію й посилатися на двох анонімних солдатів, а не на український Генштаб. "На це все має бути реакція і професійної спільноти та держави Україна, — зазначає ведуча "Суспільного Мовлення".
— Читачі та глядачі також зараз через майданчики соціальних мереж мають на це можливість вплинути".
Щоб вберегтись від фейків, яких багато і в українських ЗМІ чи Telegram-каналах, журналістка радить звертати увагу на джерело інформації й на те, чому це джерело цю інформацію поширює.
Також треба звертати увагу, що якщо мова йде про якусь конфліктну ситуацію, то повинні бути представлені різні точки зору на конфлікт. Це насправді базові правила якими має керуватися будь-хто з читачів, слухачів та глядачів.
"В анонімних Telegram-каналах нам вкидають якусь інформацію і навіть не дають посилання на джерело, що вже змушує замислитись про експертність інформації, — зазначає Ремовська.
— Одна справа, коли інформація виходить з Міноборони чи Генштабу, а інша, коли від невідомого бійця з фронту чи так званого експерта з незрозумілими регаліями". За словами журналістки, треба звертати особливу увагу якщо джерела інформації взагалі немає або воно анонімне.
Це точно ознака того, що треба сто разів подумати над довірою до такого повідомлення і вмикати критичне мислення. Зараз багато різних технологій для того, щоб впливати на свідомість аудиторії, зазначає Ремовська.
Наприклад діпфейки, тобто заміна голосу та відео за допомогою нейромереж, що особливо б'є по аудиторії старшого віку. Тому молодь має проводити з батьками своєрідну роз'яснювальну роботу та вчити остерігатись подібних "сенсаційних повідомлень" від першої особи.