Політика

«Ціль — звільнення Білорусі». Лукашенко боїться полку Калиновського, якому симпатизує білоруська армія — інтерв'ю з аналітикинею

Білоруський полк імені Кастуся Калиновського сформувався у березні 2022 року для захисту України від повномасштабного вторгнення Росії. Його негласне кредо, як розповідає командир, — визволяти Білорусь через визволення України.

Саме цього і боїться диктатор Олександр Лукашенко, уважає аналітикиня Білоруського інституту стратегічних досліджень BISS Катерина Шматіна, адже, за її словами, білоруська армія симпатизує бійцям, котрі зараз відважно захищають українців.

В інтерв'ю Радіо НВ вона розповіла, які настрої зараз панують у Білорусі.

Відео дня — Білорусь можна вважати зараз незалежною державою? Російський диктатор Володимир Путін перед початком широкомасштабного вторгнення сказав німецькому канцлерові Олафу Шольцу, що ні Білорусі, ні України не існує і не існуватиме.

Як сприймають таку тезу зараз білоруси? — Я б сказала, що білорусів це не дивує в контексті тих переговорів про інтеграцію, які Медведєв ініціював ще 2018— 2019 року. І тоді розпочиналися якісь протести, тривога білорусів щодо того, що Лукашенко здає свою незалежність.

Після 2020 року, репресій, узагалі питання про це почало відпадати. Якщо ми дивимося з погляду юридичного наповнення цього поняття «незалежності», у нас поки що є якісь риси суверенітету.

З іншого боку, коли наша країна надає свою інфраструктуру російській армії, можна кидатися різними юридичними поняттями, що залишилося від незалежності Білорусі. Але зараз Лукашенко не може сказати «ні» запитам Путіна, оскільки він опікується власним виживанням.

І не можна сказати, що в цьому сенсі Білорусь має суверенітет. Щодо заяв Шольца про його бесіди з Путіним. Ці імперські інтенції Кремля — це розмова абсолютно не нова.

І якщо подивитися на ті есе, які випускав Кремль від імені Путіна кілька років тому, коли було представлено чергову переписану версію історії, де йшлося про те, що Україна та Росія нібито «один народ». Про Білорусь там узагалі [не згадували].

Тобто ту частину Великого Князівства Литовського й іншої незалежної білоруської історії теж переписували так, ніби білоруси ходили в лаптях і чекали на Москву, якщо говорити побутовою мовою. Я сказала б, що білорусів ці заяви не шокують.