Мобілізація в Україні: як зміняться умови призову та набору до ЗСУ
Робота над новим законопроєктом про умови мобілізації, військової служби та військового обліку активно ведеться у Верховній Раді України. Наразі Сили оборони України налічують 1 млн 100 тис.
осіб, і підтримання цього чисельного складу потребує постійного поповнення через втрати, поранення та звільнення через стан здоров'я. Про це пише "Ми-Україна".
Основними підставами для організації мобілізації слугує система військового обліку, яку було переглянуто рік тому, а також законодавчий документ про мобілізаційну підготовку та проведення мобілізації.
Закон у 2022 році зазнав дев'ять змін, тоді як у 2023 році було внесено тільки одну поправку.
Головком ЗСУ Валерій Залужний зазначає, що законодавство містить прогалини, які дають змогу громадянам ухилятися від своїх обов'язків, і має намір розв'язати ці проблеми, запроваджуючи єдиний реєстр призовників і розширюючи категорії призовних громадян на збори або за мобілізацією.
Восени Міноборони використовувало допоміжні методи, запровадивши проєкт із рекрутингу через партнерів із пошуку роботи, що дало змогу знаходити охочих заповнити вакансії. Однак, за словами глави ГУР Кирила Буданова, лише рекрутингом покрити такі обсяги не є можливим.
Секретар РНБО Олексій Данілов наголошує на важливості підготовки змін у системі мобілізації для обговорення на Ставці. Однак, попри обговорення питань воєнного характеру на останній Ставці, зміни в системі мобілізації так і не були озвучені.
Новий законопроєкт очікується від робочої групи, до якої входять депутати, представники Міноборони та Генштабу. Наявні умови служби та військового обліку, а також зміни, які обговорюються, розбираються за напрямками.
Наприклад, щодо призовного віку: призов на строкову службу може бути встановлений у віці 25 років, замість нинішніх 27. Також увагу приділяють військовому обліку, припускаючи, що жінки мають бути зобов'язані ставати на військовий облік у порядку, визначеному Міноборони.
Прагнення залучити жінок до військової служби також обговорюється, особливо в період воєнного стану, пропонуючи залучати їх до служби добровільно на бойові посади.
На практиці військовозобов'язаним доведеться дотримуватися певних обов'язків, які можуть бути закріплені законодавчо: Основу підготовки до національного опору становить загальновійськова підготовка громадян.
Міносвіти проводить початкову підготовку в школах, а Міноборони — базову для громадян, які досягли 18 років. Суть базової підготовки: Наразі такий вишкіл проводиться в мирний час серед громадян обох статей, які бажають долучитися до національного опору.
Фінансування такої підготовки здійснюється коштом державного та місцевого бюджетів та інших доступних джерел. Міноборони надає зброю, боєприпаси, інструкторів і технічну базу власним коштом.
Можливі зміни включають обов'язковість базової загальновійськової підготовки на строк до трьох місяців для громадян віком від 18 до 25 років, а також для всіх жінок. Можливість навчання за спеціальностями, затвердженими Міноборони, також обговорюється.
На практиці, призовні повістки можуть вручатися за місцем проживання або роботи відповідно до Порядку військового обліку. Можливо, законодавчо уточнять місця та особи, уповноважені на вручення повісток.
Наприклад, повноваження вручення повісток можуть бути передані представникам ТЦК і СП, а також, можливо, право на це отримають поліцейські. Що стосується відстрочки та звільнення, право на відстрочку прописано в законі про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Основні випадки, коли можна отримати відстрочку, але все ж таки призвати за згодою: На шість місяців відстрочку надають: Мають право на відстрочку: До переліку критеріїв на відстрочку можуть внести зміни, включивши до нього нові умови.
Відстрочку можуть позбавити студенти, які здобувають другу вищу освіту, а також певні категорії співробітників правоохоронних органів.
Умови для звільнення також піддаються змінам, включно з критеріями звільнення зі служби за сімейними обставинами та умовами, що стосуються військовослужбовців під час воєнного стану.
У період воєнного стану не відбувається призову на строкову службу, проте служба тих, хто був призваний раніше, не завершується. Нові правила для строковиків були встановлені Верховною Радою, зберігаючи їхню службу, але без участі в бойових діях.
За новими умовами під час дії воєнного стану строковики мають право на загальну відпустку тривалістю до 30 днів на рік, розділену на дві частини по 15 днів кожна. На момент відпустки особовий склад підрозділу має становити не менше 70%.
Згідно із законодавством, термін строкової служби становить 12 місяців для осіб з вищою освітою та магістрів, і 18 місяців для решти.
У період воєнного стану ці терміни тривають, хоча строковики можуть підписати контракт на продовження служби або, починаючи з цього літа, добровільно перейти на військову службу за призовом під час мобілізації.
Відповідно до встановлених правил і порядку, затверджених Кабінетом Міністрів, строковикам надається додаткова щомісячна винагорода в розмірі 6 тисяч гривень.
Зміни можуть торкнутися звільнення строковиків, а також можливого переведення в мобілізаційний резерв після досягнення 25 років на загальних умовах.