Інше

ППО не прикриє ні "Бориспіль", ні Львів: що кажуть експерти про відновлення авіасполучень в Україні

В Україні допускають відновлення цивільної авіації у 2024 році. Експерти вважають, що ризики занадто високі, навіть для аеропорту "Ужгород", який розташований поблизу кордону зі Словаччиною. Фокус з'ясував, навіщо влада будує прогнози про відновлення авіасполучень.

В Україні знову заговорили про відновлення авіасполучень. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, цивільні рейси можуть запустити наступного року, якщо вдасться розв'язати питання із захистом аеропортів, страхуванням і компаніями, які здійснюватимуть перельоти.

Зараз розглядаються кілька пропозицій, як відновити авіасполучення в Україні. При цьому є чотири ключові завдання, які потрібно вирішити. "По-перше, це — захист тих аеродромів, де вирішать почати використання літаків. По-друге, має бути готова інфраструктура.

Має бути обов'язково задіяний механізм страхування, тому що без страхування ніхто цього робити не буде. Ну і компанія, яка візьметься робити перельоти, це теж питання", — пояснив Данілов.

Питання відновлення авіасполучень в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ обговорювалося не один раз. У липні 2023 року ізраїльські ЗМІ повідомляли, що українські чиновники нібито літали до Ізраїлю, щоб обговорити відкриття аеропортів у разі ракетних загроз.

Серед можливих варіантів розглядали аеропорт у Львові, оскільки ЗС РФ завдає менше ударів ракетами і БПЛА по місту через віддаленість від кордону. "Ізраїль — єдина країна у світі, яка експлуатує аеропорт під ракетними обстрілами.

Українські чиновники вивчили різні протоколи, наприклад, як літак має злітати під час повітряної тривоги", — повідомляли журналісти. Візит до Ізраїлю представники української влади офіційно не коментували.

Начальник департаменту авіаційного транспорту Міністерства інфраструктури України Дмитро Кушпіль говорив Фокусу, що нічого не знав про поїздку. Не були обізнані про візит і нардепи Верховної Ради.

При цьому в держкомпанії "Украерорух" Фокусу підтвердили, що українські авіаспеціалісти готуються до відкриття неба для цивільної авіації — але після закінчення повномасштабної війни з Росією.

Проте тема відновлення роботи аеропортів під час великої війни продовжує фігурувати в інформаційному просторі час від часу. А думки про те, як, коли і навіщо потрібно відновити роботу аеропортів, а головне, чи потрібно — різняться.

Одним із найбезпечніших варіантів експерти називають аеропорт "Ужгород", оскільки аеродром впритул прилягає до кордону зі Словаччиною — країною НАТО. У липні 2022 року Закарпатська облрада виділила 26 мільйонів гривень, щоб відновити роботу інфраструктурного об'єкта.

Голова облради з упевненістю говорив, що "Ужгород" стане єдиним в Україні аеропортом, який зможе функціонувати для пасажирських перевезень, тому що злітно-посадкова смуга починається зі Словаччини і закінчується Словаччиною.

Через рік, влітку 2023 року, авіакомпанія Air Ocean Airlines заявила, що готова відновити польоти з "Ужгорода", якщо отримає відповідний дозвіл. Однак у Закарпатській ОВА пропозиції коментували однозначно.

Там заявили, що до кінця війни про відновлення роботи аеропорту не може бути й мови, бо безпека цивільних — вища за бізнес-інтереси перевізника, а аргументи "за" відкриття "Ужгорода" — примарні.

Ще один аеропорт, який розглядали як один із можливих варіантів для відновлення авіасполучень — аеропорт у Львові. Восени 2022 року міністр інфраструктури Олександр Кубраков говорив, що об'єкт буде першим, хто зможе відновити роботу.

Улітку 2023 року у Львівській ОВА повідомляли, що аеропорт можуть відкрити частково як гуманітарний коридор.

"Це питання було піднято, і ми сподіваємося, що так, як зерновий коридор, так може бути і гуманітарний коридор, який може бути забезпечений Європейським Союзом", — говорив глава ОВА Максим Козицький.

Однак у Повітряних Силах України зазначали, що в разі відновлення роботи, аеропорт у Львові стане головною ціллю для ЗС РФ. Наша країна не володіє достатньою кількістю систем протиповітряної оборони, щоб забезпечити безпеку аеродрому.

На початку грудня 2023 року голова ОП Андрій Єрмак заявив, що аеропорт "Бориспіль" незабаром зможе відправляти і приймати повітряні судна. "Це повернення до елементів миру можливе тому, що Україна стала сильнішою. Тепер ми здатні забезпечити безпеку цього об'єкта.

Завдяки нашим Силам оборони і нашим друзям — вашим країнам. І я впевнений: символічні посадкові талони, які ви отримали на вході, скоро стануть справжніми", — сказав Єрмак.

Його заступник Андрій Сибіга додав, що "Бориспіль" був першим об'єктом, який закрили на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, і він стане першим, який відкриють, щойно дасть змогу безпекова ситуація.

При цьому радник Єрмака Михайло Подоляк коментував сенсаційну заяву глави ОП більш стримано. Він зауважив, що відкриття аеропорту "Бориспіль" є бажаною, але поки що недосяжною метою.

Процес може обговорюватися, може йти підготовка до можливого відновлення роботи, але поки що ЗС РФ не знизили інтенсивність обстрілів. А безпека має бути на першому місці.

Того ж місяця аеропорт, який призупинив роботу з початку повномасштабного вторгнення, відкрив вакансії. На роботу запрошували командирів повітряних суден, бортпровідників, радіолокаційних і навігаційних інженерів, диспетчерів.

У "Борисполі" наголошували, що пасажирські перевезення відновлять тільки тоді, коли дозволить рівень безпеки.

За словами провідного наукового співробітника Державного музею авіації України, авіаексперта Валерія Романенка, під час повномасштабного вторгнення відновити роботу будь-якого з українських аеропортів небезпечно.

"Я не бачу жодної причини, чому під час війни потрібно відновлювати роботу аеропортів, враховуючи всі ризики. Якщо домовляться з Путіним — можна. В інших випадках — ні", — каже Фокусу Романенко.

Експерт додає, що єдиний варіант реалізувати задумане — домовитися із західними партнерами, щоб вони поставили ППО поруч з аеропортом "Ужгородом" і забезпечили його захист. "Бориспіль" — не прикриємо, у нас немає зайвої системи Patriot, щоб поставити біля аеропорту.

Львів — теж. Евакуація пасажирів із літака надувними трапами займає 90 секунд. По "рукавах" — кілька хвилин. Час підльоту "Іскандера", запущеного з Брянської області — кілька хвилин. Крім того, що потрібно вийти з літака, треба добігти до бомбосховища.

Фізично організувати подібний процес — складно, здійснити під час війни — неможливо", — продовжує Романенко.

Політичний експерт Ігор Рейтерович вважає, що одна з причин, чому представники влади знову заговорили про відновлення авіасполучень в Україні — сигнали закордонним інвесторам.

"По-перше, нам потрібно показати, що у нас посилюється ППО, ми можемо себе настільки впевнено почувати, що рано чи пізно відкриємо аеропорти. По-друге — це сигнал інвесторам. Ми хочемо показати, що ситуація хоч і складна, але ми працюємо над її нормалізацією.

Запуск одного з аеропортів став би потужним сигналом, що з Україною можна співпрацювати в економічному напрямку. Зараз кінець року, інвестори будують плани. А тому ми озвучуємо подібні заяви. Не факт, що це спрацює, але спроби робляться", — каже Фокусу Рейтерович.

Нагадаємо, в ніч на 21 грудня російські окупанти вкотре атакували мирні міста. У Київській області внаслідок влучання безпілотників було знищено складське приміщення, а також два легкових автомобілі та позашляховик.