Голодні ігри російських пропагандистів. Як росіян годують брехнею про голод в Україні в ЗСУ
Ми з України В середині жовтня російськими соціальними мережами пройшла чергова хвиля фейків про "голод в Україні". Середина осені – це саме час підбиття підсумків літніх польових робіт агрокомпаніями, тому час появи цієї хвилі фейків не є випадковим.
До міфів про те, що Україна замерзне без російського газу, потоне в темряві через розбиті російськими ракетами електростанції, тепер додалися розмови про "голод".
Так, телеграм-канал "Военкор Медведев" пропонує своїм читачам ролик нібито із супермаркету в Києві, де величезна черга людей чекає на можливість придбати бодай один пакет із цукром. Люди в ролику агресивно штовхають одне одного і демонструють свою злобу.
Насправді ж цьому відео вже п’ять років, а зроблено воно було в супермаркеті російського міста Омськ, де місцевий ритейл пропонував цукор за спеціальними акційними цінами, за котрим і вишикувалися в агресивну чергу тутешні пенсіонери.
Ключові тези, з якими працює за цим напрямком російська пропаганда, включає ось такий перелік: "порожні полиці магазинів", "продуктовий дефіцит", "голод", "голодні українські пенсіонери" та деякі інші.
В цьому переліку вгадується спроба стратегів російської пропаганди розіграти одразу кілька наративів. Перше – це апелювання для сакральної для українського суспільства історії Голодомору 1932-1933 років.
Друге – це загравання до почуттів щодо реальності кінця 1980-х та початку 1990-х, коли продуктовий дефіцит був ключовою економічною проблемою, а пам’ять про нього досить жива.
Третє – це спроби брати в ідеологічний оборот долю українських пенсіонерів, загравати з якими завжди радили російські політтехнологи. Звісно, все зовсім не так, як це розповідає фейкомет російської пропаганди.
Український уряд вчасно виконує всі свої зобов’язання перед пенсіонерами, а міністр фінансів Сергій Марченко наразі перебуває у Вашингтоні, де домовляється про нову, розширену кредитну програму від Міжнародного валютного фонду, щоб під час виконання державного бюджету на 2023 рік українські пенсіонери почувалися фінансово захищеними.
Та й продовольства Україні вистачить.
Так, за підрахунками аналітичної агенції "АПК-Інформ", врожай зернових цього року може скласти до 56 млн т, чого цілком досить не лише для покриття потреб внутрішнього ринку (20 млн т), але й для експортних продажів для глобальних ринків, хоча експорт у довоєнні роки сягав 50 млн т.
Аналогічна ситуація склалася і на ринку м’ясних продуктів. За даними статистики, що її опублікувало Міністерство аграрної політики, споживання м’ясних продуктів у 2022 році залишається на цілком достатньому рівні – 52 кг м’яса на рік.
Міністерство регулює експортні напрямки по м’ясних позиціях з тим прицілом, щоб фонд внутрішнього споживання забезпечувався виробниками на рівні 2 млн т на рік, з якого половина – це курятина, 37% — свинина, а 13% — яловичина.
І навіть це дозволяє виробникам м’ясних продуктів вести експортну діяльність, яка хоч і поступається минулорічним показникам, однак залишається суттєвою.
На ринку картоплі, за даними сайту аграрних новин Landlord, ще навесні була присутня надмірна пропозиція, що стримувало інфляційний тренд у сегменті картоплярства.
Така ситуація виникла через попередній врожай картоплі на українських полях, до якого додається й імпортована картопля.
Зараз же ритейлери успішно імпортують необхідні обсяги овочів, врожай яких недоотримано у зв’язку з російською окупацією південної України (-36% в сегменті картоплі, -68% в сегменті помідорів, -45% в сегменті огірків).
Окрім цього, у великих містах місцеві фермери напряму забезпечують поставки овочів та молочних продуктів кінцевим покупцям, що відбувається у форматі вуличних базарів, вуличних ярмарків та придомових торгівельних пунктів.
Міністерство інфраструктури попрацювало над тим, що логістичні коридори Україна – Польща, Україна – Угорщина, Україна – Словаччина та Україна – Румунія працювали ефективно та без затримок.
Це дає переконання в тому, що за потреби необхідні обсяги харчових продуктів буде імпортовано, хоча гострої потреби в такому імпорті наразі немає.
Росія та її пропагандистська машина хочуть зараз показати, що ніким не визнана анексія чотирьох українських областей – це не лише географія, а й продовольча економіка. Україна тепер, як каже роспропаганда, в мінусах по овочевій групі, а от Росія – в плюсах.
Дійсно, російська армія влітку займалася експропріацією овочів у Херсонській та Запорізькій областях для постачання цих продуктів на внутрішній російський ринок.
Все більше розриваючи зв’язки з глобальним ринком та намагаючись побудувати самодостатню економіку, Кремль прагне посилити позиції власного аграрного ринку, адже Москва розуміє, що в разі виникнення продовольчої кризи в Росії імпортувати харчові продукти в необхідних обсягах буде вкрай важко.
Насамкінець, російський наратив про те, що "віддавайте чотири області – і закінчуємо війну", теж популярний в середовищі російського суспільства, яке втомлюється від "спеціальної воєнної операції".
Тому використанням аргументу про нібито "голод" в Україні росіяни намагаються переконувати одне одного, що Україна от-от припинить захищатися, а ЗСУ призупинять контрнаступ в південній та східній операційних зонах.
Але Україна почувається в повній продовольчій безпеці завдяки міжнародній підтримці – як фінансовій, так і торгівельній. Жодні проблеми з продовольством не зможуть зупинити ЗСУ у виконанні місії зі звільнення окупованих росіянами українських територій.
Харчування самих ЗСУ побудовано навколо збалансованої дієти в 2,600 кілокалорій на добу, що є цілком задовільним рівнем.
Цивільні громадяни також повною мірою можуть задовільнити свою потребу в харчуванні, а для соціально незахищених верств діють благодійні пункти, де харчування надається безкоштовно.