Ердоган як зв'язковий Заходу. Чому США та ЄС використовують турецького президента для контактів із Путіним
Насправді, як і планувалося, турецький президент спрацював як посередник Заходу, який інакше не може контактувати з Кремлем Щодо зустрічі Ердогана і Путіна в Сочі. По-перше, жодних угод там не мало бути підписано. Я не розумію, звідки такі очікування.
З цієї причини, оцінювати зустріч як "провальну" для когось із них неправильно. По-друге, Ердоган у цій історії грав роль посередника, а не суб'єкта переговорів про зернову угоду.
Рішення про ослаблення санкцій проти РФ як компроміс щодо відновлення зернового договору мають ухвалювати не в Туреччині або ООН, а в ЄС і США, і саме з ними розмовляє Путін через Анкару.
По-третє, в Ердогана, очевидно, віддають перевагу тому варіанту зернової угоди, який був. Судячи з його слів, Туреччина виступає або за повернення до статусу-кво, або за розширення угоди за рахунок учасників і номенклатури товарів.
Але для цього потрібен компроміс, і Ердоган тут грав роль месенджера, пропонуючи альтернативи, погоджуючи їх то з Москвою, то з Вашингтоном/Брюсселем. Створення коридорів без РФ Туреччина не підтримує, і Ердоган про це чітко заявив.
Загалом, питання зернової угоди може бути базово вирішене одним із трьох способів: Судячи із зустрічі в Сочі, пріоритетним залишається другий сценарій — переговори з можливим виходом на компроміс.