Усе на паузу. Як світова енергетична криза, спровокована Росією, вдарила по науці

Різке підвищення цін на газ та електроенергію вплине не лише на рахунки пересічних мешканців. Ще однією жертвою залежності Європи від російських енергоносіїв стала наука — і тепер проєкти змушені скорочувати або й зовсім припиняти свою роботу.

«Наш клопіт — це стабільність мережі, тому ми робимо все можливе, щоб запобігти відключенню електроенергії в нашому регіоні», — говорить Серж Клод, голова комісії з управління енергоспоживанням дослідницького центру CERN.

Відео дня Зараз у центрі розглядають можливість відключення невеликих прискорювачів, щоби не зупиняти Великий адронний колайдер (ВАК), на який покладено важливу місію з пошуку нової фізики.

Крім того, що керівництву центру потрібно обережно ставитись до споживання електроенергії, їм також важливо зберегти  свою головну пам'ятку, будівництво якої коштувало $4,4 млрд.

Через енергетичну кризу, спровоковану Росією та її вторгненням в Україну, страждають усі, зокрема й наука.

Багато європейських наукових проєктів мають викручуватися в нових реаліях — з цінами за енергоносії, що зросли в десятки разів, а іноді й з банальним браком електроенергії для забезпечення роботи наявних потужностей.