Терор під питанням: чи зменшить удар ЗСУ по Краснозаводському заводу атаки по Україні
Фокус з'ясував наслідки атаки та її вплив на можливості РФ продовжувати дроновий терор України. Дрони Збройних сил України атакували Краснозаводський хімічний завод у Підмосков'ї, зруйнувавши цех, де виготовляли термобаричні заряди для дронів-камікадзе "Шахед".
Супутникові знімки зафіксували значні пошкодження на території заводу. OSINT-аналітики "Кіберборошно" оприлюднили супутникове фото цеху — вузького ангару довжиною 250 метрів із сірим дахом.
На знімку видно пошкоджену ділянку приблизно 50 метрів, де, судячи з усього, зникла частина виробничого приміщення. У дописі "Кіберборошна" зазначається, що це був цех, де виготовляли та збирали вибухонебезпечні засоби.
Завод розташований на північних околицях Краснозаводська під Москвою. Сама атака сталась в ніч на 7 липня 2025 року. Увечері 7 липня Генштаб ЗСУ підтвердив атаку дронів Сил оборони на Краснозаводський хімзавод.
За словами військового експерта Романа Світана, цей завод є ключовим об'єктом, де виготовляються бойові частини для дронів-камікадзе, зокрема так звані "Шахеди" або "Герань", оснащені термобаричними зарядами.
Такі боєприпаси, за словами експерта, створюють серйозні проблеми, особливо коли використовуються проти цивільних об'єктів.
Світан зазначив, що термобаричні заряди, які застосовуються в дронах, мають специфічну дію: вони ефективні всередині приміщень, що робить їх фактично терористичною зброєю.
"Коли безпілотник оснащується термобаричним зарядом, його використання спрямоване майже виключно на цивільні об'єкти. На лінії фронту такі заряди застосовувалися раніше, але зараз вони переважно спрямовуються в тил, що є чистим актом терору", — пояснив він Фокусу.
За словами експерта, завдання знищення виробництва таких зарядів було поставлено з метою зменшення терористичної загрози. Українська розвідка провела цілевказання, після чого було здійснено спробу вивести з ладу завод.
Військовий експерт Олег Жданов зазначає, що крім бойових для "Шахедів" на цьому підприємстві виготовляли боєприпаси, зокрема термобаричні заряди для ракетних установок ТОС-1А.
Також відомо, що завод виробляє: Завод випускає мільйони піротехнічних виробів цивільного призначення щорічно.
Також співпрацює з іншими підприємствами військово-промислового комплексу РФ, зокрема з НВО "Іскра", яке виробляє твердопаливні ракетні двигуни для стратегічних ракетних комплексів.
Проте Світан наголосив, що знищити подібний об'єкт, особливо з підземними цехами та конвеєрами, за допомогою безпілотників украй складно. "Такі заводи часто мають кілька підземних поверхів, що робить їх невразливими для дронів.
Для ефективного ураження потрібні ракети різної дальності, залежно від розташування об'єкта", — підкреслив експерт.
Він також додав, що хоча удар по заводу міг створити певні труднощі для виробництва, повністю зупинити цикл виготовлення боєприпасів безпілотниками неможливо. "Можна говорити про тимчасові проблеми, але не про повну зупинку.
Для цього потрібні балістичні чи крилаті ракети з потужними бойовими частинами, наприклад, тандемними, які здатні пробивати підземні укріплення", — зазначив Світан.
Щодо впливу удару на зменшення атак "Шахедами", експерт висловив думку, що знищення частини виробництва в Росії може обмежити використання термобаричних зарядів, але не вплине на постачання подібних боєприпасів з Ірану.
Світан підкреслив, що термобаричні заряди не використовуються у великих кількостях, оскільки основна частина дронових бомб надходить з Ірану.
Таким чином, удар по Краснозаводському заводу був спрямований на зменшення можливостей Росії виготовляти ці заряди самостійно, що може частково знизити терористичну загрозу для України.
На завершення експерт наголосив, що для ефективного знищення подібних об'єктів необхідна координація розвідки, точне цілевказання та використання потужних ракетних систем. Олег Жданов вважає, що вплив удару буде, але незначний.
Оскільки не кожне підприємство працює з такими специфічними вибуховими речовинами, але знищення цього заводу може тимчасово зменшити доступність саме термобаричних зарядів.
Проте експерт наголосив, що ефект від удару проявиться лише після вичерпання складських запасів таких боєприпасів. "Наша розвідка, на жаль, не надає точних даних про обсяги складських запасів термобаричних боєприпасів у Росії.
Тому складно прогнозувати, коли саме це вплине на інтенсивність атак", — каже Фокусу Жданов. Він також додав, що в Росії є щонайменше три підприємства, які займаються виробництвом "Шахедів", включаючи їх остаточне складання разом із бойовими частинами.
Таким чином, хоча удар по Краснозаводському заводу може частково обмежити використання термобаричних зарядів, загальна кількість атак дронами навряд чи значно зменшиться.
"Якщо вплив і буде, то він не буде критичним, адже Росія має інші потужності для виробництва дронів та їхніх бойових частин", — підсумував Жданов.
Співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло вважає, що такий удар одразу не знизить темпи виробництва російського озброєння, зокрема БПЛА типу "Шахед".
Тому згаданий удар по Краснозаводському заводу необхідно розглядати в комплексі разом із іншими такими ударами, як лише одну зі складових частин зниження виробництва озброєння, та відповідно аналізувати загальну картину.
"Наразі стратегічно важливим є саме зниження виробничих потужностей противника, що включає удари по підприємствах, які займаються фінальною збіркою дронів, а також по заводах, що виробляють критично важливі компоненти для цих безпілотників.
Власне цими ударами українське командування намагається порушити виробничий ланцюг та уповільнити виробництво російських дронів", — каже Фокусу Жмайло. Зокрема, експерт пригадав, як Сили оборони України нанесли серію дронових ударів по цілях в глибині РФ.
Було уражено Іжевський завод "Купол", де знаходилось виробництво БПЛА "Гарпія-1А" та "ВНИРР-Прогрес" — виробництво супутникової навігації "Комета", яка використовується в "Шахедах".
Нагадаємо, керівниця проєкту технологічного посилення Сил безпеки та оборони України Victory Drones Марія Берлінська стверджує, що у 2026 році українські міста можуть опинитися під прицілом «дронів-вбивць» — автономних БпЛА з елементами штучного інтелекту, які цілодобово полюватимуть на людей.