Нові вітряні електростанції в Україні: РФ знадобляться десятки ракет на їх руйнування, — NYT
Бомбардування енергосистеми — один із складових елементів російського вторгнення, але офіційні особи України заявляють, що в РФ піде набагато більше ракет, щоб знищити ферму вітрогенераторів порівняно з іншою енергетичною інфраструктурою. Про це повідомляє The New York Times.
За 15 місяців повномасштабної війни Росія намагалася влаштувати в Україні повний блекаут, атакуючи незліченними ракетами та дронами АЕС, ГЕС, греблі та підстанції.
Нещодавно збудовані вітрогенератори на рівнинах біля Чорного моря знаходяться лише за кілька кілометрів від російської артилерії, але, за словами представників України, вони надійніше захищені порівняно з іншими об'єктами енергомережі.
Однієї ракети достатньо, щоб завдати серйозної шкоди електростанції і вивести її з ладу, але стосовно цілої вітряної ферми — з сотнею вітряків, рівновіддалених на безпечну відстань одна від одної — знадобляться вже десятки ракет.
Вітряну ферму можна вивести з ладу, пошкодивши трансформаторну підстанцію або лінії електропередач, але їх ремонт не настільки складний.
За словами Максима Тимченка, гендиректора компанії ДТЕК, яка побудувала турбіни нової Тілігульської вітряної електростанції у Миколаївській області (перший етап у створенні найбільшої у Східній Європі вітряної ферми), це "наша відповідь росіянам".
"Це найприбутковіший і, як ми зараз уже розуміємо, найбезпечніший вид електроенергії", — пояснив він. Російські війська захопили територію, де зосереджено основну частину української електроенергії.
Під їх контролем перебуває найбільший електрогенератор України потужністю 5700 МВт — Запорізька АЕС, яка постраждала під час окупації та вже відключена від української енергомережі.
Росіяни також контролюють 90% електростанцій відновлюваної енергії, що знаходяться на південному сході. Ганна Замазєєва, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, заявила, що війна все прискорює.
Проте, за оцінками, запланований перехід України до відновлюваних джерел енергії залежатиме від західних інвестицій, а також успіхів на полі бою.
У грудні Центр стратегічних та міжнародних досліджень зазначав, що розвиток сектора відновлюваної енергії, зокрема вітряної та сонячної, залежить від того, чи вдасться Україні повернути ці території.
Великі вітряні турбіни Тилігульської електростанції встановлювала датська компанія Vestas. Вони важать по 800 тонн. Перша з'явилася у лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення ДПЕК заморозила будівництво.
У серпні представник компанії Євген Мороз отримав запит від керівника проекту про те, чи можливе продовження робіт без зарубіжних підрядників, які евакуювалися.
"Я почав обдзвонювати хлопців, з якими працював, щоб з'ясувати, де вони знаходяться, які підрядники все ще працюють, чи є в Україні крани, які б піднімали стотонний вантаж", — сказав він. Вдалося знайти тільки один, та й той потребував ремонту. Але цей кран був єдиною надією.
Будівельники його модифікували та назвали "маленьким драконом". З цього почалося будівництво. Робітники розпочали будівництво за сто кілометрів від передової, щоразу, коли включалися сирени, доводилося бігти до притулку.
Над головами пролітали ракети, що їх випускали російські кораблі. Крилаті ракети летять нижче за вітрові турбіни, намагаючись не потрапляти на радари ППО.
Глава Миколаївської ОВА Віталій Кім назвав будівництво цієї електростанції деяким сигналом того, що зробити щось під час війни все ж таки можливо. "Такі проекти мають існувати заради незалежності нашої країни", — зазначив він.