Розгром на фінансовому фронті. Як Україна змусила Росію заплатити за війну
Тепер питання – як цим скористатися і що далі… Про перемогу України на фінансовому фронті, її прогнозованість і невідворотність.
В червні цього року G-7 прийняла дуже знакове рішення: про виділення Україні 50 млрд доларів фінансування, яке буде обслуговуватись за рахунок конфіскації доходів від російських активів.
За результатами цього ж засідання G-7 у своєму комюніке зазначила, що Росія має "покласти край своїй незаконній агресивній війні та заплатити за завдані нею збитки Україні". Збитки оцінили в 486 млрд доларів.
Обидві події дуже знакові, оскільки до законодавчо затвердженої ініціативи США та Канади з конфіскації російських суверенних активів тепер приєднались ЄС та інші члени G-7.
Хтось може зауважити, що мова поки що йде лише про конфіскацію доходів від заморожених активів, але є причини, за якими в нашому конкретному випадку принципової різниці між активами і доходами від цих активів немає.
По-перше, в США та Канаді в питанні конфіскації російських активів поставлено крапку: на рівні національного законодавства затверджена і можливість такої конфіскації та її алгоритм.
По-друге, керівництво Euroclear (депозитарію цінних паперів із штаб-квартирою у Брюсселі) не раз офіційно заявляло, що юридично немає ніякої різниці між конфіскацією заморожених активів і доходів від них.
Керівництву Euroclear можна вірити, оскільки основний тягар юридичних ризиків лягає саме на цю установу, де знерухомлена суттєва частина російських суверенних активів.
Тож 12-13 червня сталась історична подія, коли G-7 повідомила Україну про початок конфіскації російських активів на користь України, а Росії нагадали, що за завдані війною збитки потрібно заплатити 486 млрд доларів.
24 червня представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель підтвердив готовність ЄС відправити 2,5 млрд євро доходів від російських активів вже до кінця поточного року. За словами пана Борреля, перший транш очікується вже в липні цього року.
А тепер хочу нагадати частину своєї аналітичної статті для ІА "Інтерфакс-Україна" "Економічні причини війни" від 10. 06.
2022: "Російські активи, заарештовані на Заході, підуть на військову, фінансову та економічну допомогу Україні, адже за зруйновані міста, села, дороги та бізнес треба платити, тому цих активів РФ уже ніхто не поверне".
Два роки пройшло до того, як прогноз почав збуватись, і я вдячний всім, хто мав відношення до роботи на непоганий результат, але ми все ще на старті. Україні потрібно пожвавлювати процес конфіскації російських активів та одночасно розширювати базу такої конфіскації.
Регулярно зустрічаю цілковиту маячню про те, що питання конфіскації російських активів є юридичною проблемою. Немає ніяких проблем, оскільки в США та Канаді вже розроблена і впроваджена конфіскація таких активів на законодавчому рівні.
Так вже влаштована G-7, що там не політики обслуговують юристів, а юристи обслуговують політиків. Тому проблема зовсім не в юридичній площині. Проблеми інші, і над ними потрібно працювати.
Давайте зупинимось на кількох з них (для прикладу): Звісно, росіяни вже ніколи не отримають ті активи, які було знерухомлено.
Це підтверджує не тільки позиція G-7, але й початок конфіскації доходів від російських активів, які мають такий самий юридичний статус, що і самі активи, що підтверджено Euroclear.
Україні було б раціонально отримати більший рівень доступу до російських активів, не тільки щоб не допустити негативних економічних трендів та поставити на місце фіскальних ідіотів, але й щоб позбавити РФ інструменту фінансування агресії та номінальних валютних резервів.
Станом на зараз абсолютно всі можливості для цього є, залишилось ними скористатись. І не можна не згадати нашого українського класика Т. Г. Шевченко: "Боріться – поборете, вам Бог помагає!". Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.